Что такое пелюшковый дерматит фото
Пеленочный дерматит, как следует из названия, диагностируется у малышей, которые еще не знают, что такое горшок и туалет. Особенно высок риск заболевания у девочек и у мальчиков с чувствительной кожей.
Случается это заболевание и у взрослых, давно вышедших из «пеленочного» состояния, но по разным причинам вынужденных пользоваться памперсами.
По медицинской статистике, почти 60 процентов грудничков в той или иной степени страдают от этого кожного заболевания.
Однако аргумент «ничего страшного, у всех бывает» — не годится: если мама посмотрит на фото в интернете, как выглядит крошечная воспаленная попка, на которой не осталось ни одного «живого места», она приложит максимум усилий, чтобы не допустить подобного у своего малыша.
Симптомы
Пеленочный дерматит (специалисты называют его также «эритема ягодиц») по классификации заболеваний МКБ-10 имеет код L22. Симптомы заболевания понятны даже неспециалисту:
- воспаление на ягодицах и половых органах;
- покраснение и шелушение;
- в трудных случаях – мокнущие участки, ранки, прыщики;
- болезненные ощущения при прикосновении;
- жжение, зуд;
- общее тревожное состояние – слезы, капризы.
Важный момент: кожа воспалена в тех местах, где она соприкасается с памперсами и подгузниками.
Если аналогичные признаки проявили себя в других местах (например, на щеках, за ушками), велика вероятность, что речь идет не о пеленочном дерматите, а о каком-то ином заболевании. Значит, нужно обратиться за помощью к доктору.
Без медицинской помощи не обойтись и в том случае, если родители не в состоянии самостоятельно справиться с проблемой: запущенный пеленочный дерматит способен превратиться в хронический или послужить толчком к какому-то иному, более серьезному кожному заболеванию.
У грудничков, находящихся на искусственном вскармливании, особого контроля требует кожа возле заднего прохода, так как стул у таких малышей отличает более сильная щелочная реакция, а выделения опасно раздражают нежные кожные покровы младенца.
Видео с полезными советами родителям от Союза педиатров России:
Причины возникновения
Малыши для этого заболевания – легкая добыча: их кожа очень нежная, иммунитет недостаточно силен, функции терморегуляции еще несовершенны.
Кроме того, у многих малышей отмечена аллергия либо предрасположенность к ней, что делает кожные покровы еще более уязвимыми.
Непосредственные причины возникновения пеленочного дерматита следующие:
- «парниковый эффект» — высокие температура и влажность под подгузником;
- отсутствие доступа воздуха к коже под пеленками и подгузниками;
- трение их, а также одежды о тело (особенно часто это происходит, если родители ошиблись с размером памперса или неправильно его надевают);
- наличие в моче и кале различных раздражающих компонентов (например, аммиака, солей);
- неудачно подобранные крем, присыпка, вызывающие на коже младенца воспаления;
- инфицирование патогенными микроорганизмами, грибками.
По мнению специалистов, гигиена – главное в уходе за малышом.
Болезнь не заставит себя ждать, если родители подолгу держат малыша в мокрых пеленках, редко меняют памперсы, не утруждают себя стиркой одежды, а лишь подсушивают ее, нерегулярно организуют для ребенка водные процедуры.
Фото болезни
Стадии
У новорожденного дерматит может проходить три стадии развития.
Первая (она считается наиболее легкой) заключается в незначительном покраснении от подгузников, захватывающем ограниченные участки кожи.
Вторую стадию характеризуют потертости, опрелости на попе и в паху, в трудных случаях – инфицирование болезнетворными микроорганизмами.
Третья стадия – это период выздоровления. Если удалось избежать осложнений, инфицирования, а лечение выбрано правильно, ребенок идет на поправку быстро, опрелости излечиваются уже через три дня.
Основные симптомы и лечение токсидермии описаны в этой статье. Узнайте больше!
Перечень эмолентов при атопическом дерматите у детей найдете в данном материале.
Питание при себорейном дерматите на голове (меню диеты) рассмотрено здесь: https://udermatologa.com/zabol/derm/seb/menyu-diety-pri-seboree-kozhi-golovy-i-litsa/
Виды
Различают несколько видов пеленочного дерматита, каждый из которых требует особого подхода к лечению.
Бактериальный
Бактериальную форму заболевания классифицируют как осложнение, наступившее у ребенка, страдающего пеленочным дерматитом.
В этом случае организм малыша атакуют различные бактериальные инфекции, симптомы этих заболеваний выявляет врач и подбирает наиболее эффективное лечение.
Кандидозный
Воспаление концентрируется в паху и в области промежности. Цвет пораженных поверхностей ярко-красный.
Этот вид дерматита – мокнущий, хотя имеются и сухие воспаленные шелушащиеся участки.
Если не начать вовремя лечить заболевание, его возбудители могут проникать в организм, осложняя состояние маленького человека.
Кандидозный пеленочный дерматит требует специфической терапии, врачи прописывают пациенту мазь Кетоконазол, Миконазол и другие.
Подбирать средства без участия педиатра нельзя, так как они могут оказаться недостаточно эффективными. Но даже в этом случае на быстрое лечение рассчитывать не приходится, оно может продлиться месяц.
Грибковый
Когда по прошествии 3-4 суток лечение пеленочного дерматита остается безрезультатным, воспаление не проходит, велика вероятность того, что у малыша – грибковый пеленочный дерматит.
Если такой диагноз поставлен, врач назначает маленькому пациенту антимикотические (противогрибковые) лекарства. Могут быть рекомендованы Клотримазол, нистатиновая мазь.
Предостерегая от самолечения, врачи напоминают, что антибиотики на дрожжевые грибки не оказывают никакого воздействия.
Если в ситуации с грибковым пеленочным дерматитом сделать ставку на этот вид лекарственных препаратов, болезнь начнет прогрессировать, воспаление усилится, появятся ранки и пузырьки.
Интертриго
Этот вид дерматита является следствием трения кожи о кожу. Появляются легкие потертости, которые воспаляются, вступая в контакт с мочой.
Отличить этот вид заболевания от других можно по характерной желтизне, которая покрывает воспаленные участки кожи.
Импетиго
При этом виде пеленочного дерматита, который считается стафилококковым, воспаляется кожа на бедрах, ягодицах и внизу живота.
Заболевание развивается по двум сценариям: с наличием пузырей (буллезная форма) и без них, но с рубцами и корочками желтоватого оттенка.
Диагностика заболевания
Для постановки диагноза врачу бывает достаточно визуального осмотра пациента и опроса мамы. Что делать, если есть подозрение вторичного инфицирования? Провести более глубокое, лабораторное обследование.
Обычно педиатр отправляет на исследование бактериологический посев материалов (их берут с воспаленных участков кожи), рекомендует сделать анализы крови и кала (на дисбактериоз).
Полученные данные дают возможность установить возбудителя болезни и подобрать лучшее средство борьбы с ним.
Предлагаем ознакомиться с мнением доктора Комаровского о методах лечения пеленочного дерматита:
Лечение пеленочного дерматита у детей
Для начала несколько общих рекомендаций:
- если дерматит мокнущий, хорошо помогут подсушивающие мази или присыпка;
- если в месте покраснения образовались ранки и трещинки, нужна мазь, ускоряющая регенерацию кожных покровов;
- для обработки воспаленной поверхности нельзя применять одновременно и присыпку, и крем;
- против пеленочного дерматита нельзя использовать гормональные мази (к ним, например, относится такое эффективное средство как Адвантан);
- очень хорошо помогают регулярные воздушные ванны (их настоятельно рекомендует известный педиатр Комаровский) продолжительностью по 10-15 минут.
Помощь препаратов
Невозможно быстро вылечить пеленочный дерматит без использования медицинских препаратов – мазей, лосьонов, кремов.
Перед их применением проводят небольшую подготовительную работу: протирают воспаленные места тампоном, смоченным в целебном отваре ромашки, череды, какого-либо иного лекарственного растения, а затем, чтобы подсушить кожу, организуют для малыша воздушную ванну.
Мазь и крем рекомендует врач, и его советам надо обязательно следовать, так как разница в воздействии препаратов на организм может повлиять на результат лечения – доктор все эти нюансы учитывает.
Вот что обычно используют для лечения пеленочного дерматита:
- Деситин – успокаивает воспаленную кожу;
- Судокрем – предупреждает появление опрелостей, высыпаний и лечит их;
-
Бепантен – заживляет поврежденные кожные покровы и восстанавливает их естественные функции; - Банеоцин (в виде порошка) – эффективен как детская присыпка, хорошо залечивает мокнущие кожные поверхности;
- Клотримазол – используется как лечебное и профилактическое средство во избежание рецидивов;
- Цинковая мазь – эффективно лечит кожу, но требует предварительной антисептической обработки (Фукорцином, к примеру);
- Синофлановая мазь — обладает противоаллергическим действием, успокаивает зуд; подробнее с инструкцией по применению мази Синафлан можно ознакомиться здесь;
- Хлоргексидин – сильный антисептик с пролонгированным эффектом;
- Кандид (в виде лосьона) – используется против грибка;
- Д-Пантенол – противовоспалительное средство;
- Метиленовый синий (в виде спиртового раствора) – хорошо дезинфицирует кожу, рекомендуется для детей старше одного года.
Средства народной медицины
Многие родители вместо того, чтобы мазать попку малыша мазями и кремами, предпочитают в домашних условиях использовать народные средства.
Их желательно сочетать с лекарствами, получив предварительно одобрение от врача и убедившись, что ни на один из природных компонентов у малыша нет аллергии.
Вот возможные варианты лечения:
- настой овса для ванн – пара столовых ложек на стакан кипятка (можно использовать каждый день во время купания);
- мазь из сельдерея и картофеля – компоненты берут сырыми, поровну, измельчают в блендере (наносят на воспаленные участки на 15 минут, затем снимают влажным тампоном);
- настой коры дуба – готовят на слабом огне (протирают предварительно обработанную мыльной водой кожу).
Как лечить раздражение кожи от памперсов у взрослых
Кожные раздражения — не редкость у лежачих больных. Справляются с ними как народными методами, используя отвары целебных трав, так и медикаментозными.
При памперсном дерматите используют мази с ланолином, оксидом цинка. Мазь Левомеколь, например, эффективна против пролежней, потницы, опрелостей.
Если надо избавиться от грибковых инфекций, можно воспользоваться Миконазолом, Батрафеном. В борьбе с патогенной флорой эффективен Банеоцин.
Полезны воздушные ванны: с больного надо снять памперс, белье, под которыми на коже имеются воспаления, и дать человеку возможность полежать без них некоторое время.
И, конечно, важен регулярный уход за больным, соблюдение требований гигиены.
Причины, симптомы и лечение народными средствами атопического дерматита у детей представлены в нашей публикации.
Состав крема с гиалуроновой кислотой Скин-Актив, отзывы о применении, а также аналоги найдете в следующем материале.
Профилактика памперсного дерматита
Профилактические меры начинаются буквально с покупки памперса. Очень важно подобрать его по размеру, для этого надо знать вес больного – только в этом случае в аптеке вам предложат именно то изделие, которое требуется. Если же памперс окажется тесен, он однозначно будет натирать кожу.
Обращайте внимание на качество этого изделия: желательно, чтобы памперсы были с абсорбирующим слоем, который не только быстро поглощает жидкость, но и превращает в гель.
Среди других профилактических мер:
- забота о чистоте и сухости кожи;
- частая смена памперсов (надевать их нужно только на подсохшую кожу);
- обработка кожи после дефекации специальными лосьонами, маслами и кремами;
- использование белья из натуральных, а не синтетических волокон;
- стирка качественными, гипоаллергенными порошками;
- регулярные воздушные ванны.
Если кому-то подобные профилактические меры кажутся излишними, вспомните совет, который не устают повторять врачи: лучше потратить время и силы на профилактику, чем бороться (трудно, не всегда успешно) непосредственно с болезнью.
Отзывы
Рита Г.: «У дочки кожа сильно покраснела в паху – грешили на аллергию, на детское питание, потом на памперсы (те ли купили и нет ли аллергии на них). В общем, долго не могли понять, что это такое. А доктор молоденькая все экспериментировала – одно средство, другое… Однажды попали на прием к другому педиатру, она порекомендовала Банеоцин. Наконец-то вздохнули с облегчением: помогло».
Надежда С.: «Мне мама советовала лечить дочке пеленочный дерматит, обрабатывая покраснения зеленкой. Я ей говорю: не современный препарат, сейчас придумали много более эффективных. Зашла в интернет, на форум, где обсуждали эти проблемы, и убедилась, что я права – зеленка заживляет повреждения на коже медленнее, да вдобавок к этому, убивает все имеющиеся на ней естественные защитные вещества».
Ирина Я.: «У сына был пеленочный дерматит, мне подруга порекомендовала народные средства. Я обрадовалась, все-таки не химия. Оказалось, что на кору дуба, с которой я стала готовить ванночки, у малыша аллергия. Всем советую с народными средствами быть осторожнее – без проверки и без консультации с педиатром не использовать!».
Источник
- Причини
- Симптоми
- У дорослих
- Лікування
- Профілактика
Частота виникнення пеленочных дерматитів збільшилася з часу винаходу памперсів. Цей факт доведено медичними дослідженнями, і справа тут не в поганих якостях памперсів, а переважно у відсутності елементарних знань при його використанні.
Причини
Пелюшковий дерматит – це роздратування шкірного покриву, що виражається в появі гіперемії, мокнующих плям, висипань. Причинами захворювання стають банальні фактори, серед яких на перше місце виходять:
- Неправильне використання підгузників;
- Хімічні подразники, що містяться в сечі і калі (контактний д-т);
- Мікроорганізми.
У деяких дітей виявляється вроджена схильність до виникнення дерматитів, особливо АтД. Така закономірність виявляється у малюків, батьки яких страждають алергічними захворюваннями. Так само у них можливий алергічний д-т. Пік реєстрації пелюшкового дерматиту припадає на вік дитини від 6 місяців до року, тобто в той період, коли малюк стає більш рухомим, а його раціон харчування починає збагачуватися новими продуктами харчування.
Правильне використання памперса не шкодить дитині, більше того зручно для самого малюка і його мами. Памперс повинен змінюватися не рідше ніж раз на 4 години, в іншому випадку в тісному просторі шкіра дитини починає мокнути, під дією вологості і при відсутності повітря у дитини з’являється роздратування шкіри.
Малюк не повинен цілий день носити підгузники, ідеальним варіантом є їх використання під час прогулянок і в нічні години. Якісний памперс повинен вбирати всю рідину, не залишаючи на поверхні вологості, а його розміри повинні повністю підходити до тіла малюка.
Симптоми
Невелике почервоніння на сідницях, в пахових складках, навколо статевих органів дитини лікарем педіатром вже визначається як пелюшковий дерматит. Надалі до першої симптоматиці може приєднатися дрібноточковий висип, поява мокрих плям.
Маленька дитина важко реагує на найменше роздратування шкірного покриву, стає примхливим, млявою, відмовляється від їжі, порушується нічний сон. Запалення посилюється в тих місцях, де шкіра постійно стикається з сечею і компонентами калу.
Одночасне вплив сечі та калу багаторазово підсилює запалення подразненої шкіри, з’являються великі по площі висипання, набряклість. Ознаки захворювання посилюються в теплу і суху погоду, так як сеча стає концентрованою, і значить, у невеликому її кількості спостерігається велике скупчення аміаку та інших їдких сполук.
У ослаблених захворюваннями або недоношених дітей бар’єрні функції шкіри недостатньо функціонують і тому до звичайного подразнення шкіри може приєднатися негативний вплив патогенних мікроорганізмів – грибків, бактерій.
При впливі дріжджоподібних грибків розвивається такий стан як кандидозний пелюшковий дерматит. При приєднанні до протікання пелюшкового дерматиту грибка, стан шкіри погіршується, з’являється сильний набряк, надмірне почервоніння тіла, шкірні роздратування виходить на стегна, покриває всю поверхню сідниць і статевих органів.
Увага! Контент може виявитися неприємним для перегляду
Діагноз кандидозного пелюшкового дерматиту виставляється, якщо звичайна попрілість не проходить через три дні за умови здійснення правильного догляду. Кандидозний дерматит може виникнути і після терапії інших захворювань антибіотиками.
Пелюшковий дерматит включає в себе різні стану шкірного покриву і тому має класифікацію:
- Потертості – шкіра червоніє в тих місцях тіла, де спостерігається найбільше стикання з підгузником, пелюшками або повзунками. Даний вид дерматиту протікає легко і зникає самостійно після виключення причини.
- Крайовий дерматит – почервоніння шкіри з’являються в тих місцях, де шкіра дитини контактує з гумкою підгузників, на стегнах.
- Періанальний дерматит – почервоніння шкіри складок, які знаходяться навколо ануса. Виникає переважно у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Вживаються дитиною суміші збільшують кислотність калу, що і є подразником шкіри.
- Атопічний дерматит супроводжується сильним свербінням і подразненням шкірного покриву. Симптоми захворювання визначаються і на обличчі, ручках дитини, шиї. Дана форма дерматиту характерна для дітей старше шести місяців, саме в цей час діти починають пробувати нові, іноді алергенні для них продукти харчування.
- Себорейний дерматит. Крім почервоніння і висипання в паховій області у дитини з’являються бляшки, покриті жирної жовтуватою корою, на голові і тулубі.
- Кандидозний дерматит розвивається в ослаблених дітей та після лікування антибіотиками. В паху і на сідницях з’являються яскраво – червоні висипання, іноді гнійнички.
- Імпетиго виникає під впливом стафілококів і стрептококів на запалену шкіру. Клінічна картина відображається появою пухирів різної форми, на яких після розтину з’являється коричнева скоринка. Висипання можуть поширюватися на стегна, живіт, спину.
Може бути актуально і у дорослих
Хоча пелюшковий дерматит переважно дитяче захворювання, що реєструються випадки його появи у дорослих. В основній своїй масі – це лежачі хворі, що не контролюють сечовипускання і випорожнення кишечника. Сеча дорослих людей містить більшу кількість виділених продуктів розпаду, тому ознаки дерматиту у них розвиваються при найменшому затримання біологічної рідини на шкірі. Лікуючими пацієнтами в більшості випадків є літні люди зі зниженою регенерації шкірного покриву, ця особливість організму також впливає на швидке виникнення дерматитів.
Запалення шкіри у дорослих пацієнтів виражається в її роздратуванні, появу червоних плям, сухості, лущення. Подразнення шкіри може посилитися, якщо пацієнт приймає ферменти для лікування хвороб травної системи. Пелюшковий дерматит у дорослих призводить до розвитку пролежнів, лікувати які важко, а їх інфікування може призвести до серйозних ускладнень.
Принципи лікування
Вже при перших проявах симптомів батькам необхідно знати, як лікувати пелюшковий дерматит. Затягування процесу може призвести до приєднання вторинної інфекції і до обширного ураження шкіри з включенням в патологічний процес не тільки верхнього шару епідермісу, але і глибоко розташованих шарів.
Шкіра малюка в перші роки його життя досить ніжна і не володіє такими бар’єрними властивостями, як у дорослого, тому найменше запалення здатне заподіяти чималі страждання вашій дитині.
Лікування пелюшкового дерматиту полягає в правильному догляді за шкірою. Необхідно своєчасно міняти мокрі пелюшки, підгузки.
Після появи подразнення необхідно довести до максимуму контакту голої шкіри дитини з повітрям, тобто малюк велику частину дня повинен проводити голяка. Намагайтеся обходитися без препаратів, тому що головний спосіб лікування в даному випадку – повітряні ванни.
Не потрібно намагатися використовувати кортикостероїдні або антигістамінні препарати. Їх може призначити тільки лікар і тільки коли має місце алергічна природа хвороби. При пелюшковому дерматиті вони в 90% випадків неефективні.
Знизити роздратування шкіри допоможе купання у відварах череди, розчині слабкої марганцівки. При виникненні попрілостей з’явилися після нового прикорму потрібно на час виключити з харчування.
Лікар може порадити використання протизапальних кремів і мазей, можливо эмоленты. Хорошим ефектом володіють кошти Бепантен, Д-Пантенол, Ціндол, мазі з ланоліном, їх наносять тільки на попередньо промиту і просушену шкіру дитини.
Порошок Банеоцин накладається на подразнення шкіри при приєднанні вторинної інфекції – це можна робити тільки за рекомендацією лікаря, оскільки в його склад входять антибіотики. Деякі мами примудряються використовувати банеоцин регулярно як присипки, як тільки у дитини з’являються симптоми. Пам’ятайте, що самолікування антибіотиками дуже небезпечно.
При підозрі на бактеріальну інфекцію педіатр може призначити взяття бактеріологічного посіву на патогенний збудник, дисбактеріоз, аналіз крові. Принципи лікування дерматиту у дорослих схожі з терапією захворювання у дітей.
Профілактика
Пелюшковий дерматит з важким протіканням доставляє чимало страждань дитини, тому батьки повинні зробити всі заходи по профілактиці захворювання. Основні профілактичні заходи досить нескладні і дотримуватися їх може будь-яка людина.
- Правильне використання і вибір памперсів. При покупці потрібно вибирати моделі добре пропускають повітря. Памперс повинен ідеально сидіти на тілі дитини, тобто не повинен тиснути і спадати.
- Використання вологих серветок для протирання шкіри під час прогулянок, в умовах коли малюка неможливо помити у воді. Серветки потрібно вибирати саме дитячі, а при виникненні висипів на них змінити марку.
- Підгузник змінюється після кожного спорожнення кишечника і не рідше ніж раз на 4 години. Після зняття памперса малюка потрібно підмити і обробити складк і шкіру в паховій області захисним дитячим кремом.
- Використовувати крему з сильними ароматами для обробки шкіри дитини не можна.
- Малюк кожен день повинен приймати повітряні ванни.
Профілактичні заходи і постійний догляд за шкірою запобіжить появу не тільки попрілостей, але й інших більш серйозних проблем зі шкірою.
Источник
