Лікування герпесу на очах
Герпес на глазах (офтальмогерпес) клинически сложное явление. Оно имеет несколько форм со своими симптомами. Поэтому заниматься самолечением категорически не рекомендуется, так как лечить герпес на глазу необходимо лишь после правильной диагностики, о которой мы расскажем ниже. Герпес может поражать как слизистую оболочку глаз, так и веки или кожу вокруг глаз. Ниже рассмотрены все особенности попадания вируса герпеса на глаза.
Возбудители инфекции
Главными возбудителями глазного герпеса являются впг-1 (вирус, который провоцирует простуду на губах) и вирус — varicella zoster (ветрянка).
Второстепенными вирусами, которые также способны вызвать офтальмогерпес, являются вирусы герпеса: 2 типа (обычно вызывает генитальный герпес), 5 типа (цитомегаловирус), 6 типа (при первичном проявлении вызывает детскую розеолу).
Причины возникновения и способы заражения
- Спровоцировать активность вируса и его проявление в области глаз может: лечение цитостатическими препаратами, беременность, прием иммунодепрессантов.
- Внешними факторами заражения могут быть: травмы глаз; заражение глаз вирусом в активную стадию простуды на губах, при повреждении пузыря и взаимодействии содержимого с глазными тканями.
- Поражение области глаз офтальмогерпесом возможно при бытовом контакте, через предметы гигиены. Допустим, вытираясь полотенцем, которым пользовался инфицированный в активной стадии герпеса на губах. При нанесении макияжа, допустим, пользуясь общим инфицированным атрибутом перенеся герпес на верхнее веко.
Если происходит частый рецидив герпеса в области глаз, то обычно это связано с ослабленной иммунной системой. Даже если было клиническое выздоровление, вирус герпеса еще долго будет находиться (неактивно) внутри организма. И при сниженном иммунитете даст о себе знать, поражая прежние участки.
Общие симптомы герпеса на глазах
Симптомы и признаки офтальмогерпеса очень похожи на множество заболеваний глаз. В особенности если говорить об общих симптомах, то их легко спутать с конъюнктивитом, кератитом и другими бактериальными воспалениями.
Как правило, герпес глаза и некоторые другие болезни глаз имеют общие симптомы:
- Болезненность и слезоточивость;
- Реакция на яркий свет;
- Нарушение ясности зрения (особенно в темноте);
- Покраснение века;
- Покраснение глаза;
- Возможны тошнота и головная боль;
- Могут быть увеличены лимфоузлы.
Существуют симптомы, при которых можно отличить офтальмогерпес от других заболеваний глаз: ярко выраженные пузырьки, такие же как, при герпесе на губах, а также сильный зуд в области век.
При визуальном осмотре можно выделить несколько зон пораженных вирусом глазного герпеса:
- Герпес вокруг глаз — захватываются не только веки, но и участки кожи в левой и правой частях глаз;
- Герпес над глазом – поражение верхнего века;
- Герпес на нижнем веке глаза – все те же пузырьковые высыпания;
- Поражение слизистой глаза;
- Герпес под глазом – высыпания выходят за пределы нижнего века.
Симптомы офтальмогерпеса при разных клинических формах
| Заболевание | Симптомы |
|---|---|
Герпетический дерматит. |
|
Герпетический конъюнктивит. |
|
Кератоиридоциклит. |
|
Стромальные кератиты. |
|
Герпетическая язва роговицы. |
|
Острый некроз сетчатки. |
|
Герпетический кератит. |
|
Постгерпетический трофический кератит. |
|
Правильная диагностика офтальмогерпеса
Следуя из вышеперечисленных клинических форм глазного герпеса и их схожую симптоматику, необходимо провести тщательную диагностику. После диагностики заболевания лечением займется врач офтальмолог. Ниже мы опишем методы диагностики болезни, которые можно провести в герпетических центрах или клиниках, которые предоставляют услуги по нижеперечисленным видам диагностики и анализов.
- Щелевая лампа. Этот метод является обязательным при диагностировании герпетического поражения глаз. При осмотре лампой выявляется поражение роговицы ярко выраженными симптомами, протекающими при герпетической инфекции. К ним относятся: воспаленные сосуды глаза, очаговые помутнения и др.
- Иммунофлуоресцентный анализ (РИФ). Для исследования под люминесцентным микроскопом биоматериала, делают забор клеток пораженного участка, обрабатывают антителами (меченными флюорохромом) к герпесвирусам. Затем при анализе под ультрафиолетовой лампой, клетки герпесвирусов выделяются за счет свечения. Если их нет, то анализ отрицательный. Это один из самых точных на сегодняшний день видов диагностики офтальмогерпеса.
- Иммуноферментный анализ. Проводится в особо тяжелых случаях проявления глазного герпеса, или при сомнительном определении других видов диагностики. При герпетической инфекции глаз, как правило, присутствуют иммуноглобулины M. При обследовании в два этапа (интервал 2–3 недели) на наличие офтальмогерпеса указывает возрастание в 4 раза титра IgG, а также на природу заболевания могут указать низкоавидные IgG.
Не забывайте, что для более качественной и точной диагностики заболевания желательно делать забор биоматериала на раннем сроке проявления симптомов. А также своевременное обращение к специалисту позволит избежать осложнений.
Лечение
Чем лечить герпес на глазу, зависит от клинической формы, именно поэтому нужна правильная диагностика. Для форм с поражением верхних тканей, обычно используют препараты для снятия симптомов, что позволяет заглушить активность вируса.
Есть 4 группы лекарств, которые обычно принимают комплексно при лечении офтальмогерпеса:
- Средства для снятия симптомов (препараты против отеков, обезболивающие и т. д.).
- Иммуномодуляторы.
- Противовирусные средства.
- Противогерпетическая вакцина.
При проникновении герпеса в глубинные ткани глаз применяется хирургическое лечение:
- удаление пораженных участков;
- лазерная коагуляция (лучевое воздействие).
Иммуномодуляторы
Чаще всего герпес глаз проявляется при активации вируса, которое происходит при снижении иммунной системы, поэтому врач, как правило, выписывает иммуноглобулины и индукторы интерферона для иммунокоррекции организма:
- Интерлок. Капли за основу которых взяты клетки донорской крови. Лейкоцитарные интерфероны проводят модификацию клеточных мембран, что позволяет создать защитную блокаду клетке к проникновению вируса.
- Реаферон. Капли, которые также содержат человеческие интерфероны. Применяются двумя способами: а) закапываются в глаза, б) вводятся в виде инъекций в районе поражения.
- Индукторы интерферона: Амисксин, Циклоферон, Тималин и др. Применяются как в виде таблеток, так и инъекционно. В отличие от иммуноглобулинов, индукторы интерферона практически не вызывают аллергические реакции и имеют минимальный перечень побочных эффектов.
Противовирусные препараты
| Препарат | Описание |
|---|---|
Препараты местного применения | |
Ацикловир (мазь) 5% или 3% |
|
Фенистил-пенцивир (крем). |
|
Офтальмоферон (капли). |
|
Препараты в таблетках | |
Таблетки с основой Валацикловира:
|
|
Таблетки с основой Фамцикловира:
|
|
Таблетки Ацикловир или Зовиракс. |
|
Вакцина впг при глазном герпесе
При герпесе на глазах вакцинацию можно проводить лишь при отсутствии острой формы заболевания. Повторная вакцинация может быть через 6 месяцев. В данном случае идет речь о вакцине, при создании которой использовались впг 1 и 2 типа.
Существует несколько герпетических вакцин. Популярной является «Витагерпавак» Российского происхождения. Ставится в районе предплечья, курс включает в себя 5 инъекций с промежутком в 7 дней при хорошей переносимости препарата. Затем рекомендуется повторить вакцинацию через полгода.
Не забывайте, что при герпесе на глазу, лечение может прописать только врач офтальмолог после правильной диагностики. Самолечение данного вида герпеса крайне не рекомендуется. Неправильная терапия может привести к потере зрения. При первых проявлениях заболевания обратитесь к специалисту!
Офтальмогерпес у ребенка
Причинами герпеса на глазах у детей могут быть:
- Прививки;
- Перегревание (включая на солнце);
- Гормональные изменения;
- Незначительные повреждения, травмы глаз;
- Простуда или переохлаждение;
- Снижение иммунитета.
- Особенности симптомов у детей. Помимо зуда в области века, слезотечения, ощущения инородного тела в глазу и покраснения, у детей обычно герпес в области глаз сопровождается простудой на губах, обратите на это особое внимание. До того как вы обратитесь к специалисту, в виде первой помощи ребенку можно провести симптоматическое лечение каплями «Офтальмоферон». Не забывайте, что дети могут быть чаще подвержены заболеванию при заражении ветряной оспой.
- Особенности лечения у детей раннего возраста. Для лечения герпеса на глазу у малышей, а также новорожденных чаще всего используют связку препаратов: Ацикловир (3% мазь), свечи Виферон и капли Офтальмоферон. Но более подробное лечение можно подобрать, лишь зная степень поражения и форму офтальмогерпеса.
Осложнения
Если лечение герпеса глаз начато вовремя и после правильной диагностики было назначено соответствующее лечение, то осложнения маловероятны. Но если поражение глаз герпесом было в глубоких тканях, то это может сказаться на зрении вплоть до слепоты.
Неправильная диагностика, и соответственно неправильно подобранное лечение, а также несвоевременное обращение к врачу, может привести к следующим осложнениям:
- Снижение ясности (четкости) зрения;
- Постоянное чувство сухости в области роговицы;
- Плохое зрение;
- Циклические глазные боли;
- Глаз, пораженный герпесом в итоге может перестать видеть вовсе.
При длительном течении заболевания, вирус может спровоцировать катаракту или глаукому. А также возможно отслоение сетчатки из-за кровоизлияний, которые характерны при ее поражении.
Профилактика и борьба с рецидивами
При рецидивах почти любого заболевания, напрямую связанного с герпесвирусами, пациенту остается лишь поддерживать организм при помощи постоянного приема противовирусных препаратов. Ведь на данный момент не существует вакцины или лекарства, которое может полностью избавить организм от герпеса. Поэтому прием препаратов направлен на профилактику и борьбу с частыми рецидивами.
Зная что офтальмогерпес вызван известными нам штаммами вируса, мы можем снизить риск заболевания при вакцинации от ветрянки (Varicella zoster) у детей и соответственно при вакцинации от опоясывающего герпеса (возбудителем является также Varicella zoster) у взрослых.
Итак, вы должны запомнить, что лечение герпеса на глазах должно проходить после его назначения офтальмологом, а не в домашних условиях. Не забывайте, что возможно поражение не только внешних тканей (вирус герпеса на верхнем веке, нижнем и вокруг глаз), но и глубинных, симптоматику которых распознать в домашних условиях практически невозможно. При посещении клиники врач более детально расскажет про симптомы и лечение конкретной формы офтальмогерпеса, проведет диагностику и подберет правильное лечение. Если после прочтения статьи вы обнаружили у себя схожие симптомы, советуем не тянуть и записаться на прием к врачу как можно быстрее.
Источник
Одним з найбільш небезпечних проявів герпетичної інфекції в організмі людини є офтальмогерпес або герпес на очах. Найчастіше віруси герпесу викликають ураження рогівки – кератити, які нерідко стають причиною швидкого погіршення зору.
За сучасними даними, частка герпесвірусних захворювань рогівки в деяких країнах становить понад 80%. Офтальмогерпес може давати від 3 до 5 рецидивів на рік. При відсутності лікування в інфекційний процес втягуються більш глибокі тканини ока, що нерідко призводить до інвалідності, а іноді й повної втрати зору.
Збудники герпесу на очах
Основними збудниками герпесу на очах є вірус простого герпесу 1 типу – Herpes simplex virus-1 (HSV-1) і вірус вітряної віспи – Varicella zoster. В останні роки з’явилися дані про зростаючу роль в ураженні очей вірусу простого герпесу 2 типу, цитомегаловірусу і HSV-6, які зазвичай викликають, відповідно, генітальний герпес, інфекційний мононуклеоз і дитячу розеолу.
Всі представники сімейства герпесвірусів мають сферичну форму. У центрі вірусної частинки знаходиться дволанцюгова молекула ДНК, утворена нитками різної довжини.
Генетичний матеріал вірусів герпесу захищений трьома оболонками. ДНК щільно упакована в шар білкових молекул однакового розміру, що утворюють правильний двадцатигранник – капсид. Зовні від нього знаходиться аморфний білковий шар, званий тегументом. Третя оболонка (суперкапсид) являє собою фосфоліпідну мембрану.
Проникаючи в клітину, вірус вбудовує свою ДНК в її геном і використовує білоксинтезуючий апарат господаря для продукування вірусних компонентів. Утворення нових частинок вірусу відбувається на внутрішній ядерній оболонці клітин. Збудник у великих кількостях накопичується в ядрі, розриває його мембрану і виходить з клітки. При виході з ядра вірусні частки захоплюють частину його мембрани, набуваючи суперкапсид.
Причини і способи зараження герпесом на очах
У нормі очі досить надійно захищені від вірусних інфекцій: у слізній рідини містяться секреторні імуноглобуліни класу А, клітини слизової оболонки у відповідь на впровадження вірусів продукують інтерферони, запобігають розповсюдженню збудника. При прихованій герпесвірусній інфекції в крові також постійно циркулюють активовані Т-кілери, здатні цілеспрямовано знищувати уражені вірусом клітини.
Розвиток офтальмогерпесу можливо тільки на тлі зниження реактивності імунної системи, яка настає в результаті перенесених інфекційних захворювань, сильних стресів, тривалого перебування на сонці, переохолодження. До активації вірусу може також призводити травма ока, вагітність або лікування імунодепресантами, цитостатиками та препаратами простагландинів.
Первісне зараження вірусами герпесу відбувається через слизові оболонки ротової порожнини, дихальних або статевих шляхів при прямому контакті з хворою людиною, використанні загального посуду, рушників, іграшок, предметів гігієни.
Вірус розмножується в епітеліальних тканинах, потім проникає в кровоносну і лімфатичну системи, розсіюючись по всьому організму. HSV-1, HSV-2 і Varicella zoster мігрують в нервові вузли, де зберігаються протягом всього життя в латентному стані. Найчастіше причиною офтальмогерпесу є саме такі “сплячі” віруси. Цей шлях зараження називається ендогенним.
Однак не виключено і екзогенне інфікування слизової оболонки ока при попаданні на неї вмісту пухирців, що утворюються при герпесі на губах або вітряної віспи.
Особливо часто екзогенне зараження відбувається у дітей дошкільного віку внаслідок їх підвищеної рухової активності, перебування в організованих колективах і низького рівня гігієни. Частка екзогенного герпетичного ураження очей у цій віковій групі може досягати 80%. Також можливе екзогенне інфікування новонароджених при проходженні через родові шляхи матері, хворої генітальним герпесом.
Патогенез герпесу на очах
При екзо- або ендогенному проникненні в око вірус починає розмножуватися в поверхневому шарі рогівки. Збудник накопичується в кератоциті, розриває мембрану і виходить назовні, заражаючи сусідні клітини. Вихід вірусу супроводжується загибеллю і слущиванием клітин рогівки та інших залучених в інфекційний процес тканин.
Крім механічних дефектів, розмноження вірусу викликає аутоімунні ураження. Оскільки суперкапсид герпесвірусів утворений ядерною мембраною уражених клітин, він несе на своїй поверхні антигени – білкові молекули, характерні для організму людини. З одного боку, це частково маскує вірус від впливу імунної системи, дозволяючи йому розповсюджуватися по всьому організму. З іншого – антитіла, що виробляються у відповідь на впровадження вірусу, можуть знищувати і власні клітини людини, помилково розпізнаючи їх як чужорідні.
Симптоми і клінічна картина офтальмогерпесу
Деякі симптоми офтальмогерпесу східні з такими при ураженнях очей алергічної і бактеріальної природи. До них відносяться почервоніння повік і очного яблука, сльозотеча і світлобоязнь, біль і відчуття чужорідного тіла в оці.
При герпетичних ураженнях сітківки, різних формах кератитів, крім зазначених ознак, спостерігають також наступні:
- зниження гостроти або затуманення зору
- спалаху і іскри перед очима
- спотворення форми і розмірів предметів
- двоїння
- порушення сутінкового зору.
Часто виникає судорожне змикання століття – блефароспазм.
При герпетичному невриті очного нерва спостерігається сильний біль в очниці і надбрівній дузі, звуження поля зору або сліпа пляма в його центрі, біль при русі очей, відчуття пелени перед очима. Можливі нудота, головний біль, підвищення температури тіла.
Клінічні форми герпесу на очах
При первинному інфікуванні герпесвірусами офтальмогерпес виникає досить рідко. Більше 90% випадків складають ураження очей, що виникають під час рецидивів інфекції. При цьому пошкодження тканин може бути поверхневим або глибоким і торкатися лише переднього відділу ока (склера, кон’юнктива, рогівка), або переднього і заднього (судинна оболонка, сітківка, зоровий нерв) відділи.
Клінічні форми офтальмогерпесу
| Поразки переднього відділу | Поразки заднього відділу |
| Поверхневі | Ретінохоріоідіт (утворення мутно-білого вогнища в сітківці) |
| Кон’юнктивіт | Хоріоретиніт (запалення заднього відділу судинної оболонки) |
| Блефарокон’юнктівіт (запалення кон’юнктиви і повік) | Увеїт (запалення судинної оболонки) |
Кератит (ураження рогівки)
| Запалення зорового нерва (неврит) |
| Ерозія рогівки | Періваскуліт (поверхневе запалення судин) |
| Епісклерит (запалення сполучної тканини між склерою і кон’юнктивою) | Синдром гострого некрозу сітківки (швидке відмирання сітківки з важким запаленням судинної оболонки) |
| Глибокі | Центральна серозна ретинопатія (відшарування жовтої плями) |
| Метагерпетіческій кератит (ураження великих ділянок строми рогівки) | Передня ішемічна ретинопатія (застій крові в сітківці) |
Глибокий кератит без виразок
|
Грамотна діагностика офтальмогерпесу
Запальні захворювання очей різної природи часто мають схожі симптоми, що не дозволяють чітко визначити їх причину.
Основа діагностики офтальмогерпесу – комплекс характерних симптомів, облік інфекційних захворювань та інших провокуючих чинників в анамнезі, а також оцінка поліпшення стану пацієнта при лікуванні протигерпетичними препаратами.
Обов’язковим є огляд за допомогою щілинної лампи, при якому найчастіше виявляються типові для герпесвірусної інфекції поразки рогівки: одиничні або деревовидні виразки, вогнища помутніння, запалення судин і венозний застій.
Найточнішим методом діагностики є реакція імунофлюоресценції (РІФ), або метод флуоресцентних антитіл (МФА). Суть методу полягає в обробці зіскрібка клітин ураженої тканини антитілами до вірусу герпесу, міченими флюорохромом. З отриманого матеріалу готують мазки і вивчають під люмінесцентним мікроскопом.
В якості освітлювача в такому мікроскопі використовується ультрафіолетова лампа, при опроміненні якої флюорохром випускає зелене або помаранчеве свічення. Якщо причиною захворювання є віруси герпесу, на мембранах уражених клітин знаходяться їхні антигени, з якими реагують мічені антитіла. При позитивному результаті в мазках виявляються клітини, які світяться.
У важких або сумнівних випадках проводять визначення антитіл до вірусу методом імуноферментного аналізу. На герпетичну природу поразок ока вказує наявність імуноглобулінів М, низькоавідних IgG або чотириразове зростання титру IgG при дворазовому обстеженні з інтервалом в 14-21 день.
Метод дослідження визначається стадією і формою захворювання. Необхідно пам’ятати, що звернення до лікаря на ранніх термінах інфекції дозволить уникнути не тільки ускладнень, але й інвазивних способів забору матеріалу.
Які можливі ускладнення і небезпеки?
При поверхневій локалізації інфекційного процесу і своєчасному лікуванні офтальмогерпес, як правило, проходить без наслідків.
При залученні глибоких структур ока часто спостерігається зниження гостроти зору внаслідок помутніння рогівки і склоподібного тіла, може наставати роговична сліпота.
Тривала герпетична інфекція очей в окремих випадках призводить до катаракти і глаукоми. Ураження сітківки часто супроводжуються крововиливами або некротізаціей (відмиранням), в результаті чого може наступити часткове або повне відшарування з необоротною втратою зору.
Лікування герпесу на очах
Схема лікування офтальмогерпесу залежить від клінічної форми захворювання. При поверхневих ураженнях обмежуються специфічною (етіотропною) і симптоматичною терапією. Перша спрямована на придушення активності збудника, друга – на полегшення симптомів захворювання (набряк, біль, сльозотеча, порушення кровопостачання і трофіки).
Основне значення для успішного лікування має безпосередній вплив на вірус герпесу. Для цього використовують три підходи:
- застосування противірусних препаратів (зазвичай це ацикловір і його похідні),
- неспецифічна імунотерапія (індуктори інтерферону, препарати імуноглобулінів),
- специфічна імунотерапія (герпетична вакцина, протигерпетичний імуноглобулін).
Максимальний ефект дає комбіноване застосування лікарських препаратів з різними механізмами дії. Такий підхід дозволяє домогтися швидкого усунення симптомів і зниження частоти рецидивів.
При ураженні глибоких структур ока, крім медикаментозного лікування, вдаються до хірургічного втручання (мікродіатермокоагуляція, кератопластика, нейротомія, лазеркоагуляция). Ці методи спрямовані на усунення або обмеження осередку ураження.
Симптоматична терапія включає застосування вітамінних, протисудомних, протинабрякових, знеболюючих і розсмоктуючих препаратів, які найчастіше вводять крапельно, шляхом електро- або фонофорезу.
Профілактика герпесу на очах
Основний комплекс профілактичних заходів при герпесі на очах спрямований на переривання шляхів передачі збудника: відмова від безпосередніх контактів з хворою людиною, використання індивідуального посуду, рушників, косметичних засобів, ретельне дотримання правил особистої гігієни при наявності інших форм герпесу.
Вагітним жінкам, інфікованим генітальним герпесом, призначають лікування і проводять ретельну обробку родових шляхів щоб уникнути зараження дитини в процесі пологів.
При рецидивуючому герпесі здійснюють вакцинацію протигерпетичною вакциною і введення імуномодулюючих препаратів під обов’язковим лікарським контролем. Додатково коректують раціон, прописують мультивітамінні препарати, фізкультуру і гартуючі процедури в якості засобів підвищення імунітету.
Источник
