Препарати для лікування атопічного дерматиту

Препарати для лікування атопічного дерматиту thumbnail

Статті

05/06/2018

Прості відповіді на складні питання надає Леся Беш, д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри педіатрії № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, керівник Львівського міського дитячого алергологічного центру

Що це за захворювання?

Атопічний дерматит (АД) — хронічне алергічне захворювання, яке розвивається в осіб з генетичною схильністю до атопії та характеризується рецидивним перебігом, типовим висипом, підвищенням рівня IgE у сироватці крові та гіперчутливістю до специфічних (алергени) і неспецифічних подразників. Атопічний дерматит розглядають як системне захворювання, оскільки до

Леся Беш

Леся Беш

патологічного процесу залучається не лише шкіра, але й інші органи і системи (травний канал, нервова система).

Якою є поширеність атопічного дерматиту?

Частота атопічного дерматиту в Україні (за даними офіційної статистики) коливається в межах 3–10 на 1 тис. дітей. Однак результати, отримані у дослідженнях за стандартизованою міжнародною програмою ISAAC, свідчать, що реальні показники більші в 5–10 разів. Це можна пояснити наявністю термінологічних відмінностей у трактуванні атопічного дерматиту у дітей, різними методичними підходами до проведення статистичних досліджень, клінічним і віковим поліморфізмом захворювання.

Які причини зумовлюють розвиток атопічного дерматиту у дітей?

Атопічний дерматит — мультифакторіальне захворювання. Багатогранність і неоднозначність чинників, які зумовлюють розвиток цієї патології, породжують складності у вивченні її етіології. Однак переконливо доведено, що серед причин особливе значення має генетично детермінована здатність до атопічних захворювань. Атопічному дерматиту притаманна полігенна форма успадкування (доведено участь 26 генів).

Ще зовсім недавно вважали, що причиною атопічного дерматиту є виключно харчова алергія. Сьогодні доведено наявність ізольованої харчової алергії лише у 30–35% дітей грудного і у 2–3% дітей старшого віку, які хворіють на атопічний дерматит. Останні наукові дані провідну роль в патогенезі атопічного дерматиту відводять мутації гена, що кодує білок філаргін, вміст якого визначає надійність епідермального захисного бар’єру.

В основі патогенезу атопічного дерматиту у більшості дітей лежать IgE-опосередковані (атопічні) імунопатологічні реакції. Водночас у 10–30% хворих підвищений рівень IgE не реєструють. Тобто у цих дітей підѓрунтям захворювання є інші імунні та неімунні (псевдоалергічні) механізми запалення.

Варто відзначити, що загострення атопічного дерматиту також можуть провокувати тригери неалергенної природи і серед них найчастіше — метеофактори, психоемоційні навантаження, тютюновий дим, харчові додатки, ксенобіотики, полютанти.

Якими є перші ознаки захворювання?

Атопічний дерматит — хронічна недуга з дуже поліморфними змінами на шкірі, які не завжди можна трактувати однозначно. Перші ознаки хвороби найчастіше виникають на 2–7-му місяці життя. Їм передує поява масних лусочок (гнейс) на волосистій частині голови і брів. Першими проявами дерматиту є почервоніння і сухість шкіри на щоках. За відсутності адекватного лікування процес прогресує і поширюється на інші ділянки обличчя (окрім носогубного трикутника і носа), волосисту частину голови, вуха, тулуб, розгинальні поверхні кінцівок. Нерідко висип виникає на сідницях і навколо ануса.

Поступово нелікований процес прогресує, і на фоні гіперемії та набряклості шкіри виникають мікровезикули, які швидко руйнуються та оголюють мокнучі ділянки — так звані екзематозні джерельця. Надалі на цих ділянках утворюються кірочки і лусочки. Іноді на тлі типового висипу виділяються дрібні папульозні елементи. Зазвичай вогнища ураження локалізуються симетрично. Після підсихання і відшарування кірочок і лусочок на місцях ураження залишається гладка шкіра з інтенсивним рожевим забарвленням.

Препарати для лікування атопічного дерматиту

Якими є основні діагностичні критерії атопічного дерматиту?

Ці критерії, запропоновані ще 1980 р. J.V. Hanifin і G.І. Rajka, є актуальними досі. Їх поділяють на головні і додаткові.

Головні («великі») діагностичні критерії:

  • свербіж шкіри;
  • типова морфологія і локалізація уражень шкіри: у дітей перших 3 років — висипання на обличчі й розгинальних поверхнях кінцівок, у старших — ліхеніфікація і розчухування на згинальних ділянках кінцівок;
  • хронічний рецидивний перебіг;
  • початок захворювання в ранньому дитячому віці — до 2 років;
  • наявність в анамнезі атопії або спадкової схильності до атопії.

Додаткові («малі») діагностичні критерії:

  • ксероз;
  • іхтіоз/підсилення рисунка на долонях;
  • підвищений рівень сироваткового IgE;
  • еозинофілія у крові;
  • часті інфекційні ураження шкіри, переважно стафілококової, грибкової та герпетичної етіології;
  • локалізація шкірного процесу на кистях і стопах;
  • екзема сосків;
  • рецидивний кон’юнктивіт;
  • додаткові суборбітальні складки Денні — Моргана;
  • періорбітальна гіперпігментація, темні кола під очима;
  • еритродермія;
  • білий дермографізм тощо.

Діагноз атопічного дерматиту встановлюють за наявності комбінації не менше трьох «великих» і трьох «малих» критеріїв і мінімальної тривалості збереження симптоматики (не менше 6 тиж).

Чи обмежується атопічний дерматит лише ураженням шкіри?

Атопічний дерматит — системне захворювання, яке окрім шкіри уражає багато органів і систем, зокрема травний канал, і це ураження, по суті, є шоковим. Гастроінтестинальна алергія виникає практично з перших днів чи місяців життя дитини. Більш того, частота і вираженість її клінічних проявів безпосередньо залежать від віку пацієнта.

Для дітей раннього віку характерними симптомами є неспокій після їди, біль у животі (кольки), метеоризм, зригування, блювання, диспептичні прояви. З віком на перший план виходять симптоми, характерні для ураження верхніх відділів травного тракту (гастрит, дуоденіт). Нерідко виявляють порушення гепатобіліарної системи, які проявляються аномаліями розвитку жовчного міхура, дискінезією жовчних шляхів, холециститом, холестазом, а іноді розвитком хронічного гепатиту.

Читайте также:  Аллергический дерматит под глазами у детей

subscribe

Частою супутньою гастроентерологічною проблемою є порушення мікроекології кишок (дисбактеріоз).

У більшості випадків атопічний анамнез і типова клініка захворювання дозволяють встановити діагноз і визначити важкість перебігу атопічного дерматиту. Однак на цьому діагностичний пошук не слід припиняти. Наступний етап — визначення причин цього захворювання у кожної дитини. Це завдання вирішує специфічна алергодіагностика.

Наскільки інформативними є алергологічні тести?

Оскільки ставлення до специфічної шкірної алергологічної діагностики у нас неоднозначне і дозволена вона в Україні лише з трирічного віку, доцільно рекомендувати комплексний підхід до специфічного алерготестування, який має включати:

  • вивчення алергологічного анамнезу (харчовий щоденник);
  • шкірні тести (за можливості їх проведення);
  • специфічну алергодіагностику in vitro.

Які основні способи лікування атопічного дерматиту?

Лікувальна тактика при атопічному дерматиті повинна визначатися етіологічними чинниками, патогенетичними механізмами, фазою захворювання та ѓрунтуватися на індивідуально підібраних програмах. Основні напрямки лікування включають:

  • дієтотерапію (елімінацію причинно-значущих харчових алергенів);
  • контроль за чинниками довкілля;
  • фармакотерапію: системну і місцеву;
  • реабілітаційне (протирецидивне) лікування;
  • навчальні програми для пацієнтів і членів їхніх сімей.

Найефективнішою є етіотропна терапія, спрямована на усунення контакту з чинниками, які зумовлюють загострення захворювання. Це можуть бути алергени різного походження, лікарські засоби, харчові добавки, хімічні речовини, інфекційні та фізичні чинники.

Препарати для лікування атопічного дерматиту

Донедавна вважалося, що причиною атопічного дерматиту є харчова алергія. Однак усе частіше ведуть мову про зростання питомої ваги побутової, пилкової сенсибілізації у виникненні цієї патології. Усунути або зменшити вплив причинно-значущих чинників можна шляхом унеможливлення контакту з ними. А саме:

  • дотримання індивідуальної гіпоалергенної дієти з вилученням причинно-значущих алергенів;
  • створення гіпоалергенних умов побуту і житла, а також використання відповідного одягу з метою усунення або зменшення контакту з інгаляційними і контактними алергенами;
  • санація хронічних вогнищ інфекції.

Яку роль у лікуванні атопічного дерматиту відіграє правильне харчування?

Індивідуальне харчування і правильно підібрана дієта не лише обмежують надходження в організм алергенів, але й мають специфічний гіпосенсибілізаційний вплив, сприяють поліпшенню стану органів травлення, що, своєю чергою, підвищує толерантність організму до харчових алергенів.

У харчуванні дітей грудного віку основним завданням є забезпечення природного вигодовування. З дієти матері, яка годує груддю, насамперед необхідно виключити ті продукти, які провокують загострення проявів алергії у малюка.

Якщо з різних причин природне вигодовування неможливе, слід ретельно і виважено підходити до добору штучного вигодовування. Зрозуміло, що суміші, які містять гідролізат сироваткових білків або казеїну, значно менше сенсибілізують організм дитини, а високий ступінь гідролізу білка сприяє майже цілковитій втраті здатності спричиняти алергічну реакцію.

Для немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, ми пропонуємо більш раннє введення підгодовування у вигляді овочевого пюре. Підбір овочів має бути суворо індивідуальним. Їх слід уводити поступово і почергово.

Принципу індивідуального підбору, поступовості й почерговості необхідно ретельно дотримуватися під час уведення всіх харчових продуктів. При додаванні до раціону м’яса, слід пам’ятати, що діти, хворі на атопічний дерматит, реагують на екстрактивні речовини, що містяться у м’ясі, тому м’ясні бульйони їм протипоказані. Приготоване відварене м’ясо у вигляді м’ясного фаршу розводять овочевим відваром.

Соки дають лише свіжоприготованими. Перевагу надають сокам з яблук, слив, чорниць.

Підбір індивідуальної дієти для дітей старше одного року життя є достатньо складним завданням, адже вони стають самостійнішими і починають відвідувати організовані дитячі колективи. Однак існують правила, яких необхідно дотримуватись у кожному випадку.

Перш за все до отримання результатів алергологічного тестування доцільно призначати емпірично підібрану дієту, яка передбачає виключення причинно-значущих (обраних на підставі даних харчового щоденника) алергенів. Недопустимо виключати з дієти всі відомі облігатні алергени. Потрібно виявити «винний» алерген індивідуально і при цьому забезпечити його рівноцінну заміну, щоб зберегти повноцінний раціон дитини. Сьогодні, підбираючи дієту, ми говоримо не про виключення, а про обмеження і опрацювання спеціальних протоколів так званої специфічної індукції пероральної толерантності, які пропонують досягати зниження ступеня сенсибілізації пацієнта шляхом контакту з причинним алергеном у дозуванні, яке поступово підвищують.

Атопічний дерматит впливає на життя не лише дитини, але й всієї сім’ї. І тому дуже важливо так організувати лікувальний процес, щоб усі учасники (і лікар, і хворий, і його родина) активно співпрацювали. Досвід багатьох поколінь вітчизняних лікарів і власні спостереження стали підставою для напрацювання своєрідного алгоритму покрокової лікарської тактики.

Перший крок — усміхнутися і привітатися з хворим.

Другий крок — заспокоїти хворого і його родину. Не можна залякувати пацієнтів, спокій і психологічний комфорт є надзвичайно важливими. Треба просто переконати його та його родину, що ми обов’язково досягнемо успіху в лікуванні, якщо вони будуть чітко дотримуватися лікарських рекомендацій.

Читайте также:  Лечение кишечника при атопическом дерматите у детей

Третій крок — з’ясувати ситуацію. Провести детальний збір анамнестичних і об’єктивних даних, оцінити психоемоційний стан пацієнта. У цьому контексті в медицині існує золоте правило: «Успіх лікаря — в його ретельності, якщо хочете — навіть у скрупульозності».

Четвертий крок — порадити. Лікарські рекомендації повинні бути чіткими, наданими у письмовій формі. Хворий повинен піти від нас не з переліком заборонених речей, а з чіткими рекомендаціями щодо харчування, способу життя і режиму терапії (о котрій годині, в якій послідовності приймати ліки, як вести харчовий щоденник, як і коли наносити на змінену шкіру засоби догляду за шкірою тощо).

Здавалося б, прості рекомендації, але чи завжди ми дотримуємося такого алгоритму дій? Напевно, ні.

Підготувала Лариса Дедишина

Фото: Ігор Садовий

“Фармацевт Практик” #5′ 2018

Поділіться цим з друзями!

Вам також буде цікаво це:

Источник

При атопічному дерматиті у дітей і дорослих одним з ефективних засобів лікування вважається мазь. Вона проникає в нижні шари шкіри, створюючи на поверхні плівку для збереження тепла. Також часто лікарі призначають крем, який зволожує і пом’якшує поверхню шкірних покривів, запобігаючи розвиток захворювання. Залежно від симптоматики можуть бути призначені негормональні і гормональні препарати.

Найефективнішим засобом при атопічному дерматиті у дітей та дорослих є мазь.

Як вибрати мазь

При виборі препарату лікарі орієнтуються на стан поверхні шкіри дітей і дорослих. Залежно від цього при атопічному дерматиті може бути показано застосування гормональних і негормональних засобів.

Негормональні препарати призначаються при легкій формі захворювання. Вони дозволені в ході лікування як дорослих, так і дітей. Терапія може проводитися протягом тривалого часу. Мазь та крем надають позитивний вплив на шкіру, яке є більш щадним, на відміну від гормональних препаратів. Однак саме тому вони не завжди ефективні при лікуванні дерматиту. Крім цього у пацієнта можуть з’явитися алергічні реакції на речовини, які входять до складу засобів.

При наявності сильного запального процесу, при рецидивуючому атопічному дерматиті використовуються гормональні мазі. Вони швидко знімають свербіж, печіння, почервоніння, відновлюючи шкірні покриви. Однак нерідко кортикостероїди призводять до виникнення побічних реакцій. Тому вони призначаються на короткий період часу і тільки в крайніх випадках.

Крем при атопічному дерматиті призначається залежно від стану шкірного покриву хворого.

Як правильно застосовувати зовнішні засоби

Існують деякі правила використання коштів при атопічному дерматиті у дорослих і дітей.

  • Мазі необхідно застосовувати по висхідній: від більш слабкою, використовуючи негормональні препарати, до сильної. Оцінювати характер перебігу захворювання при використанні коштів необхідно протягом 2-3 днів. Якщо дерматит зазначається у дитини, можна застосовувати на початковому етапі Дитячий крем, який пом’якшує скоринки і лущення.
  • Наносити препарати необхідно на очищену і висушену поверхню шкіри тонким шаром.
  • При атопічному дерматиті на шкірі голови рекомендується використання лосьйонів.
  • Якщо після використання мазі відзначилося погіршення стану, необхідно проконсультуватися з лікарем. Він призначить інший крем, який не викликає побічних ефектів.
  • Наносячи на шкіру крем для лікування атопічного дерматиту, слід дотримуватися певних правил.

    Негормональні засоби

    Негормональні препарати при дерматиті у дорослих і дітей поділяються на кілька груп.

  • Антигістамінні препарати призначаються при лікуванні захворювання рідко. Це обумовлено тим, що їх дія короткостроково. При цьому вони необхідні при незначних реакціях на шкірних покривах. Одними з ефективних засобів вважаються Фенистил-гель і Гистан.
  • Імуносупресивні засоби призначаються при легких і середніх формах захворювання. Лікар може призначити крем при наявності уражень шкірних покривів на обличчі і тілі.
  • Дермато-косметологічні препарати використовуються найбільш часто. Ця група включає в себе широкий перелік засобів, що дозволяють впоратися з симптомами захворювання.
  • Остання група засобів має різну спрямованість дії. Важливо зрозуміти, який препарат необхідний при наявності тих чи інших ознак у дітей і дорослих.

    Негормональная мазь для лікування атопічного дерматиту у дорослих і дітей призначається при легкій стадії захворювання.

    Бепантен

    При шкірних ураженнях призначають крем Бепантен. Він використовується при терапії у дітей, так як є безпечним засобом. Завдяки декспантенолу у складі він сприяє регенерації клітин.

    Також застосують засіб у вигляді мазі. Вона складається з ланоліну і вазелінового масла, які надають зволожуючий і живильний ефект. При наявності інфікування можна використовувати Бепантен плюс, який має антисептичну дію.

    Цинкова мазь і Цинокап

    Цинокап і Цинкова мазь не мають побічних ефектів. Препарати використовують при наявності різних пошкоджень шкіри.

    Цинокап має такий же склад, як і Цинкова мазь. За рахунок впливу активної речовини засоби усувають лущення, свербіж і запальний процес на поверхні шкіри. Також у складі Цинокапа є декспантенол, який надає зволожуючий ефект і регенерує ушкоджені тканини.

    Читайте также:  Пероральный дерматита на лице крема

    Кошти можна при терапії атопічного дерматиту типу у дітей. Найбільш ефективним буде їх використання при зниженні симптоматики та усунення запального процесу. Лікування проводиться протягом місяця.

    Цинкова мазь широко застосовується навіть для лікування атопічного дерматиту у дітей молодшого віку.

    Ла-Кри

    При ураженні шкіри у дітей часто призначається крем Ла-кри. Він зволожує і заспокоює шкірні покриви, а також сприяє загоєнню ран. Його дозволено використовувати з першого дня життя, так як засіб не містить гормонів, барвників і ароматизаторів.

    Препарат виготовлений на основі натуральних компонентів. У його складі є:

    • фіалка;
    • солодка;
    • череда;
    • волоський горіх.

    Вони сприяють загоєнню тріщин, усунення лущення і гіперемії. Масло авокадо живить верхній шар шкіри, а пантенол відновлює поверхню.

    Судокрем

    Боротьба з мікробами і знезараження ран проводяться з допомогою Судокрема. Він відмінно справляється з опрелостями, запаленням і роздратуванням.

    При лікуванні атопічного дерматиту крем є ефективним за рахунок цинку, який нормалізує водний баланс та усуває свербіж.

    Судокрем може стати незамінним помічником у боротьбі з атопічним дерматитом.

    Засіб необхідно в якості додаткової терапії. Мазати його на уражені поверхні шкірних покривів потрібно до 6 разів на день.

    Топикрем

    Для лікування дітей часто призначають Топикрем. Він зволожує поверхню шкіри завдяки гидратантам, сечовині і гліцерину.

    За рахунок легкої текстури його легко наносити на поверхню шкіри. Після його застосування не залишається жирової плівки на шкірних покривах. При цьому засіб відмінно нормалізує баланс води і жирів.

    Препарат не викликає побічних ефектів та звикання. Для позитивного ефекту крем застосовують 3 рази на день.

    Эмолиум

    При лікуванні атопічного дерматиту використовується лінійка коштів Эмолиум. Лікар може призначити крем, гель, емульсію, які допомагають зняти сухість, подразнення, свербіж і почервоніння на поверхні шкіри.

    За рахунок гіпоалергенного складу засіб можна використовувати при лікуванні захворювання у новонароджених.

    Крем Эмолиум при атопічному дерматиті дозволяється застосовувати для лікування новонароджених.

    Гормональні препарати

    Гормональні мазі, які називаються кортикостероїдами, містять у складі гормони. В залежності від активності і сили діючих речовин виділяють кілька груп засобів цього напрямку:

    • слабкі (Гідрокортизон, Преднізолон);
    • середні (Афлодерм, Локоїд);
    • сильні (Элоком, Целестодерм, Адвантан);
    • дуже сильні (Дермовейт).

    Всі кортикостероїди призначаються лікарем. Їх застосування показане тільки при наявності сильних шкірних реакцій, коли негормональная терапія не може впоратися з симптоматикою.

    Дозволено використання коштів не довше 7 днів. Ігнорування цього правила можуть з’явитися різні побічні ефекти, такі як:

    • гіпопігментація;
    • розтяжки;
    • атрофія.

    Варто відмовитися від їх використання у дитячому віці (до 2 років), так як вони є дуже сильними засобами.

    Ефективні кортикостероїди

    Лікар призначає препарат в залежності від характеру перебігу захворювання. Виділяють деякі кошти, використання яких найчастіше вдаються при лікуванні атопічного дерматиту.

  • Целестодерм застосовують для усунення свербежу, печіння і почервоніння шкірних покривів. Також засіб бореться з сухістю і зволожує їх поверхню. Дозволено дітям з півроку життя.
  • М’яко впливає на шкірні покриви засіб Адвантан. Воно випускається в різних формах. Адвантан швидко знижує симптоматику захворювання за рахунок дії ацепоната метилпреднізолону.
  • Флуцинар володіє мінімальною кількістю побічних ефектів. Його призначають при лікуванні себорейного та атопічного дерматиту дорослим і дітям після 2 років.
  • При бактеріальному інфікуванні призначають Фуцикорт. Препарат знижує симптоми захворювання. Крім того він володіє незначними побічними ефектами.
  • Для зниження набряклості, свербежу та запального процесу призначають Локоїд. Він здатний тривалий впливати на поверхню шкірних покривів, що скорочує час лікування.
  • Низькою активністю і мінімальними побічними ефектами володіє Преднізолон. Він ефективно, але порівняно повільно впливає на вогнище запалення.
  • Для усунення запального процесу та свербежу використовують Элоком. Він сприяє зменшенню ексудату в крові, гнійних і серозних виділеннях. Засіб заборонено застосовувати при наявності мокнення. За рахунок відсутності всмоктування в кров він не призводить до виникнення побічних ефектів.
  • Ефективним засобом є Фторокорт. Він знімає свербіж і почервоніння, не викликаючи побічних реакцій. Проте варто бути обережним при використанні його з окклюзивными пов’язками. У цьому випадку він може системно впливати на організм.
  • Для усунення свербіння, запалення і алергічної реакції застосовують Лоринден. Також засіб має яскраво виражену протимікробну дію.
  • При атопічній формі дерматиту показано застосування Акридерма. Він швидко усуває симптоми без появи побічних реакцій.
  • Кращу мазь для лікування атопічного дерматиту у кожному конкретному випадку допоможе підібрати лікар.

    При лікуванні атопічного дерматиту важливо обов’язкове звернення до лікаря. Тільки він може підібрати засіб, який не тільки допоможе впоратися з ознаками захворювання, але і не посилить його перебіг. При самолікуванні висока ймовірність ускладнень, так як терапія може бути підібрана неправильно.

    Источник