Що таке дерматит і як його лікувати
Шкіра людини виконує найважливішу функцію — перешкоджає проникненню в організм патогенов.В Але з нею трапляються захворювання: грибкові, інфекційні, запальні. Якщо з’являється висип, лущення або виразки після того, як людина контактувала з миючими засобами, з’їв підозрілу їжу, довго був на сонці, можливо, це прояви шкірного запального захворювання. Дорослим з чутливою шкірою, схильністю до аутоімунних захворювань, алергій, важливо знати, що таке дерматит, щоб уникнути поразки шкірних покривів.
Загальний опис
Шкірний дерматит — це специфічна реакція шкіри дорослої людини або дитини, яка з’являється після контакту зі збудником. Збудник може бути будь-яким:
- зовнішнє речовина-алерген, наприклад, метал, косметичний засіб, харчові продукти, хімічна речовина;
- сонце або сильний холод;
- внутрішні алергени, тобто речовини, які виробляються самим організмом.
Як виглядає дерматит
Дерматит кожіВ може торкнутися поверхню всього тіла, але частіше відзначається на певній ділянці. Роздратування з’являється після впливу сенсибилизирующего фактора, будь то метал, який використовується в ювелірній прикрасі, побутова хімія, їжа або хімічна речовина, наприклад, барвник. На ранніх стадіях хвороба характеризується почервонінням шкіри. Потім починається сверблячка, виникає лущення, сухість шкірних покривів, від чого шкіра тріскається, кровоточить. Запалення шкіри провокує набряклість ураженої місця, поява висипань, дрібного висипу і великих бульбашок, наповнених рідиною. Висипання знаходяться точно в місці контакту шкірного покриву з алергеном, що спричинило запальну реакцію. Дерматит по всьому тілу — явище рідкісне. Найчастіше хвороба локалізується в якійсь одній області, наприклад, на спині, на жівоте.В Іноді висипання з’являються на попереку, вражають стегна, область паху, сідниці дорослої людини або дитини. 
Дерматит виглядає по-різному, в залежності від виду. На фото представлений атопічний дерматит. Лікар, який призначає лікування, повинен визначити, від чого з’являється дерматит. Терапія починається з усунення фактора, що викликав висип.
Види дерматитів
Єдина класифікація захворювання, що вражає шкірні покриви тіла, відсутня. Тому те, які бувають дерматити, встановлюють практичним путем.В Лікарі розрізняють різні види дерматитів у дорослих і дітей. Згідно походженням, дерматити діляться на:
- атопічний, контактний, простий або алергічний;
- Фототоксичні або фотоалергічні;
- мікробний (в основному спровокований грибком, тобто себорейний).
За перебігом у дорослих і дітей він ділиться на:
- гострий;
- хронічний.
Атопічний дерматит важливо диференціювати від себореї, псоріазу, екземи та дерматомікози (грибка). Висип на тілі під час загострення псоріазу, себореї, екземи відрізняється від дерматітних висипань. Уражена шкіра набуває червоного кольору. При атопічний дерматит шкірні покриви покриваються дрібними або великими бульбашками, які наповнені рідиною. Але, як правило, на місці папул не спостерігається посиленого лущення шкіри, як це відбувається при себореї або псоріазі. Нейродерматит — вид захворювання, пов’язаного з згубним впливом на організм стресових факторів. Хвороба активізується, якщо доросла людина або дитина випробував або відчуває сильний стрес, душевний дискомфорт, у нього в анамнезі є психічні захворювання, наприклад, депресія.
Причини виникнення
Дерматит у дорослих з’являється після контакту з потенційним алергеном, наприклад, металом, фарбою, косметичним засобом. Перелік можливих алергенів включає:
- метали, наприклад, алюміній, хром, нікель;
- лекарстваВ (антибіотики, гормональні препарати);
- консерванти, мінеральниеВ і ефірні масла;
- косметичні засоби, парфумерія;
- рослинина (плющ, борщівник, рута);
- гума, латекс, вироби з додаванням каучукаВ (рукавички, іграшки, бар’єрна контрацепція);
- фарби, лаки для волосВ і нігтів;
- синтетичні клейові склади;
- побутова хімія, миючі засоби, пральні порошки.
Деякі засоби можуть підвищувати чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання. У людини розвивається фотодерматит, коли висипання виникають на ділянках тіла, не захищених від сонячних променів. У дорослих дерматит може бути наслідком професійної діяльності. Працівники шкідливих виробництв, люди, які змушені контактувати з хімічними речовинами кожен день, більше схильні до шкірному захворюванню. У дітей дерматит частіше трапляється від невідповідної їжі, що містить синтетичні барвники, консерванти. Шкірне запалення буває через дії шкідливих мікроорганізмів, наприклад, грибків. Найчастіше воно проявляється як себорейний дерматит (лупа).
Діагностування
У крові дорослої людини або дитини, у якого розвивається дерматит, спостерігається підвищений показник рівня Ig E. Біохімічний аналіз крові — не єдиний спосіб діагностики. Лікарі визначають це захворювання по:
- даними анамнезу;
- клінічній картині дерматиту.
Симптоматика включає такі ознаки алергічної реакції, як набряклість, почервоніння ураженої шкіри, висип, свербіж. При діагностуванні захворювання у дорослих або дітей враховується:
- вплив спровокував реакцію речовини;
- час, протягом якого проявилися ознаки захворювання;
- вид професійної діяльності;
- наявність інших шкірних патологій;
- спадковий фактор;
- можливий фотодерматит через перебування на відкритому сонці;
- лікарські засоби, які приймає людина.
Дерматит визначають шляхом проведення аплікаційних тестів:
- Класичний закритий. На передпліччі або спину завдають тестоване речовина, закріплюють марлевою пов’язкою і залишають на кожевой на термін до двох діб, після чого оцінюють результат.
- Відкритий. Використовують набір потенційних алергенів. Чи не заклеюють місце нанесення. Результати оцінюють через півгодини.
- Напіввідкритий. Використовують малі кількості потенційних алергенів. Наносять на шкіру, дають висохнути, закривають пов’язкою і залишають на 2 доби, а після цього тестують результат.
- Провокаційний. Проводять, якщо подразник не визначений в ході проведення надкожная проб.
Останній тест рекомендується проводити за згодою дорослої людини, який повинен використовувати певну речовину в звичайних умовах. Нанесене в ході відкритого або закритого аплікаційного тесту речовина потрібно видалити після закінчення 48 годин. Якщо людина буде відчувати дискомфорт, печіння, свербіж, то елімінувати (прибрати) потенційний алерген треба терміново. Після цього слід звернутися до лікаря.
Як лікувати дерматит
Загальні принципи, як вилікувати дерматит, наказують:
Алергічний дерматит добре піддається лікуванню глюкокортикостероїдами (гормонами).
Медикаментозне лікування
Гормональні препарати — не єдиний метод, ніж лікувати дерматит у дорослих. 
Лікування дерматиту консервативне, складається з місцевої і загальної терапії. Гострий дерматит, як правило, потрібно лікувати тільки із застосуванням місцевих засобів, а хронічні форми вимагають поєднання загальної і місцевої терапії. Лікар призначає різні засоби:
- антимікробні мазі і креми, щоб запобігти можливим гнійничкові ускладнення: мазь Пімафукорт, Кортоміцетін, Фуцідін, Трідерм;
- Протинабрякові та протизапальні препарати зовнішнього застосування, щоб зняти набряклість і купірувати запальний процес: Флуцинар Н, Скін-кап;
- антигістамінні ліки: Клемастин, Кетотифен, Зіртек;
- заспокійливі, психотропні засоби, наприклад, антидепресанти (допомагають, якщо дерматит провокує психічний розлад або стрес): Ново-пасив, Персен;
- імунокоректори згідно з показаннями імунограми: мазь Елідел, Хлорбутин.
Дерматит, пов’язаний з порушеннями в роботі шлунково-кишкового тракту, лікують препаратами, що поліпшують і стимулюючими роботу травних органів. Терапія ферментами (Панкреатин, Креон) і пробіотиками (Лінекс, Біфідумбактерин) допомагає відновити кількість корисних мікроорганізмів в кишечнику дорослої людини, зміцнити імунітет.
Народні засоби
Лікування дерматиту у дорослих включає компреси з відварами лікарських трав або ефірними маслами, трав’яні настої, мазі домашнього виготовлення.
Можна просто робити компреси з холодною водою. Це безпечний засіб, що знімає набряк, свербіж, прискорює процеси регенерації шкірних покривів.
Перед тим, як застосовувати народні засоби, доросла людина повинна порадитися з лікарем, алергологом або дерматологом.
Дієта
Лікування дерматиту у дорослих і дітей включає строгу дієту. Лікар порекомендує уникати продуктів, здатних викликати гострі алергічні реакції. У раціон треба включити гіпоалергенні страви, багаті клітковиною, вітамінами і мінералами. 
Дерматологи і дієтологи звертають увагу своїх пацієнтів на те, що важливим аспектом успішного лікування є збалансована дієта при дерматиті. Які продукти можна вживати, порадить дієтолог, який допоможе відрегулювати раціон.В Треба утримуватися від:
- жирної, смаженої їжі, перейти на варені, приготовані на пару, тушковані у власному соку страви;
- десертів, солодощів, шоколаду;
- спиртного;
- газованих солодких напоїв;
- фруктів і овочів, які викликають алергію, наприклад, полуниці, цитрусових;
- кава;
- маринованих, солоних, копчених, гострих страв і продуктів;
- молочних виробів та яєць.
Харчуватися краще вдома, уникаючи закладів громадського харчування і ресторанів швидкої їжі.
Санаторно-курортне лікування та фізіотерапія
Дорослим людям з дерматитом нейрогенного або алергічного характеру, спровокованим обмінними порушеннями, лікарі рекомендують періодично проходити санаторно-курортне лікування. Оздоровчий вплив надає тривале перебування в сухому і теплому кліматі. Кліматотерапія допомагає зняти прояви дерматиту і продовжити період без висипань. У південній смузі добре допомагає геліотерапія або помірне прийняття повітряних ванн. Інші види санаторного лікування:
- бальнеотерапія, або лікування ваннами (радоновими, мінеральними, сульфідними);
- морські купання, або таласотерапія;
- пелоїдотерапія, або грязьові ванни і аплікації з лікувальної грязі.
Під час лікування атопічного дерматиту лікар може призначити дорослій людині фізіотерапію:
- фототерапія (вплив світлом) допомагає загоювати пошкоджені ділянки шкіри;
- курс акупунктури з десяти процедур мінімум;
- магнітотерапія позитивно впливає на трофіку тканин і вегетативну нервову систему;
- КВЧ-терапія, або електромагнітне випромінювання, при попаданні на поверхневі шари шкіри ускоряетВ обмін речовин і зменшує імунну відповідь клітин на подразник.
Як позбутися від дерматиту назавжди: прогноз і профілактика
Скільки лікується дерматит, залежить від індивідуальних особливостей людини. Для запобігання простого дерматиту досить уникати контакту з високою або низькою температурою, тертям, іонізуючим випромінюванням, хімічними речовинами та іншими шкідливими чинниками. Справитися з проявами дерматиту у дорослих допомагає дієта і прості правила профілактики:
Якщо дерматит викликаний стресовими факторами, порушеннями в роботі нервової системи, психологічними розладами, можна пройти курс психотерапії, мета якого — відновити душевну рівновагу.
Загрузка…
Источник
Дерматиты – это группа воспалительных заболеваний кожи, возникающих в результате повреждающего воздействия на нее факторов внешней среды. Проявляются высыпаниями и зудом в зоне контакта с раздражителями. Могут протекать остро или хронически.
Причины возникновения дерматита
Дерматит вызывают облигатные и факультативные раздражающие факторы физической, химической и биологической природы. Облигатные агенты способны вызывать реакцию у любого человека, факультативные – только у сенсибилизированного к ним. Первая группа факторов провоцирует развитие простого контактного дерматита. Вторая – аллергического дерматита.
Физические раздражители – преимущественно облигатные. К ним относятся:
- механические факторы (трение, давление и др.);
- высокие и низкие температуры;
- ультрафиолетовые лучи;
- электрический ток и др.
Облигатные химические раздражители нечасто встречаются в жизни обычных людей. Преимущественно контакты с ними происходят в рабочих условиях. К ним относятся:
- минеральные кислоты, щелочи и их соли;
- жидкие углеводороды;
- отравляющие вещества;
- компоненты ракетного топлива.
Факультативные химические факторы встречаются чаще. Особенно:
- резина (перчатки, обувь и другие изделия из нее);
- пластмассы;
- каучуки;
- мыло и косметические средства;
- соли хрома (в составе одежды, обуви, стиральных порошков и т. п.);
- антибиотики и другие лекарства;
- формалин;
- скипидар;
- некоторые растения и др.
Биологические факторы связаны непосредственно с организмом пациента. К ним относят:
- отягощенную наследственность по аллергическим заболеваниям;
- хронические болезни;
- сниженный иммунитет;
- регулярные стрессы;
- хроническую усталость и др.
Все они вызывают предрасположенность к развитию разных видов дерматита.
Виды дерматитов
Международная классификация болезней подразделяет все дерматиты на простые контактные и аллергические.
В зависимости от причины, спровоцировавшей заболевание, простой контактный дерматит может быть вызванный:
- моющими средствами;
- косметическими средствами;
- лекарствами при их контакте с кожей;
- растениями;
- пищевыми продуктами при их контакте с кожей;
- растворителями;
- неуточненной этиологии и др.
Аллергический контактный дерматит, в свою очередь, тоже может быть вызванный:
- косметическими средствами;
- средствами бытовой химии;
- красителями;
- лекарствами;
- контактом с металлами;
- неуточненной этиологии и др.
Отдельно в классификации выделяется эксфолиативный дерматит и дерматит, вызванный веществами, принятыми внутрь (токсидермия).
Ранее к этой группе дерматозов относили атопический и себорейный дерматиты, но в связи с уточнением этиологии их теперь рассматривают в другом разделе дерматологии.
По характеру течения дерматиты бывают острые и хронические. Острые варианты характеризуются бурным началом и быстрым развитием болезни. При отсутствии лечения или регулярном воздействии раздражителя они могут перейти в хроническую форму с длительным течением и сезонными обострениями.
Общая симптоматика дерматита
Как уже говорилось выше, все формы дерматита проявляются высыпаниями. Их локализация зависит от места воздействия раздражителя. При простом контактном дерматите сыпь располагается четко в области соприкосновения с провоцирующим фактором. Особенно хорошо это видно на примере ожогов.
При аллергическом дерматите границы высыпаний могут распространяться далеко за пределы зоны контакта с раздражителем.
В зависимости от продолжительности воздействия провоцирующего фактора на кожу и индивидуальной реактивности организма заболевание может протекать в трех формах:
- эритематозной;
- буллезно-везикулезной;
- некротической.
Эритематозная форма дерматита характеризуется возникновением отечных пятен красного цвета различной интенсивности.
При более продолжительном действии раздражителя на кожу на фоне эритематозных пятен появляются пузыри и везикулы различного размера. При их вскрытии обнажается мокнущая поверхность с трещинами. По мере подсыхания в этой зоне формируются корочки, которые постепенно отшелушиваются. Высыпания при буллезно-везикулезной форме заболевания очень похожи на сыпь при экземе. Но при экзематозном процессе наблюдается ложный полиморфизм (подсыпание новые элементов, проходящих все стадии развития сыпи), которого нет при дерматите.
В случае некротической формы в зоне высыпаний формируется струп, который изъязвляется. Это тяжелый вид заболевания, трудно поддающийся лечению и заканчивающийся образованием рубца.
При прекращении контакта раздражителя с кожей дерматит самостоятельно разрешается. Если же воздействие продолжается или возникает часто короткими промежутками, заболевание может стать хроническим.
При переходе дерматита в хроническую форму на месте высыпаний кожа становится измененной или в сторону гипертрофии (образуются гиперкератоз, лихенификации), или в сторону атрофии (истончение кожи).
Особенности отдельных видов дерматита
Клиническая картина довольно сильно варьирует в зависимости от вида дерматита.
Простой контактный дерматит
Этот вид заболевания возникает преимущественно при действии облигатных раздражителей, реже – факультативных. Чаще всего ими выступают высокая или низкая температура (ожоги и обморожения), ультрафиолетовые лучи (солнечные ожоги), химические вещества (бытовая химия, косметика, украшения из металлов), трение (мозоли и потертости), укусы насекомых, некоторые растения (ожоги крапивой).
Симптомы со стороны кожи при этой форме дерматита возникают сразу после контакта с раздражителем. Локализация поражения соответствует зоне воздействия провоцирующего фактора.
Простой контактный дерматит обычно проявляется эритематозными пятнами или буллезно-везикулезной формой. Но при продолжительном действии раздражителя может возникнуть некроз. В этом случае наблюдаются не только кожные симптомы, но и общие нарушения – повышение температуры, слабость, озноб, тошнота, явления интоксикации организма. Данная проблема может быть устранена при устранении источника заражения.
Аллергический дерматит
При этом виде дерматита кожные симптомы проявляются не сразу после воздействия раздражителя, а спустя какое-то время. В зависимости от характера высыпаний этот вид заболевания подразделяют на аллергический контактный дерматит и крапивницу. Раньше сюда же относили атопический дерматит.
Аллергический контактный дерматит
Чаще всего возникает как аллергическая реакция на косметику, бытовую химию, одежду и обувь из искусственных материалов, укусы насекомых. Проявляется эритематозной и буллезно-везикулезной формами в зоне воздействия аллергена или за ее пределами. Высыпания сопровождаются выраженным зудом, что приводит к расчесам и травматизации кожи.
При аллергическом контактном дерматите часто выявляется отягощенная наследственность со стороны родителей больных.
Крапивница
Этот вид заболевания получил своё название из-за сыпи, схожей с клиническими проявлениями от ожогов крапивой. Крапивница – это острая воспалительная реакция кожи аллергической природы. Характеризуется внезапным появлением зудящих волдырей, локализация которых никак не связана с зоной воздействия раздражителя. Такая реакция часто бывает на лекарства, укусы насекомых, одежду из ненатуральных материалов, пыльцу растений и пищевые аллергены.
Самостоятельно проходит после прекращения контакта с провоцирующим фактором.
Атопический дерматит
Ранее дерматологи выделяли атопический дерматит в качестве хронической формы аллергического дерматита. Сейчас его считают самостоятельным заболеванием, так как в его возникновении ведущая роль принадлежит не аллергенам, а эндогенным причинам (наследственная предрасположенность, нейрогуморальные реакции, изменения со стороны иммунного ответа и др.). Именно они формируют патологическую реакцию на раздражители со стороны кожи.
Токсидермия
Токсидермия или токсико-аллергический дерматит представляет собой острое воспалительное поражение кожных покровов вследствие попадания аллергена внутрь организма. Чаще всего этот вид заболевания провоцируют лекарственные препараты, реже – химические вещества и продукты питания.
Высыпания при этой форме болезни носят диффузный характер – распространяются по всему телу. Сыпь состоит из эритематозных пятен, папул, пузырьков и пузырей различного диаметра, сопровождающихся сильным зудом. Заметно страдает общее состояние больных – поднимается температура с ознобом, слабостью, тошнотой, выраженными симптомами интоксикации.
Токсидермия опасна возникновением крупных пузырей, их вскрытием и отслойкой больших участков эпидермиса. В этом случае развивается сильное обезвоживание организма и возрастает риск присоединения инфекции. Без лечения может наступить летальный исход.
Эксфолиативный дерматит
Эксфолиативный дерматит – заболевание кожи инфекционного характера. Вызывает его золотистый стафилококк. Встречается преимущественно у новорожденных детей, но бывает и у взрослых. В группе риска – пожилые люди, особенно мужского пола.
Проявляется эритематозной и буллезно-везикулезной стадиями, следующими друг за другом. Нередко принимает тяжелое течение – с огромными буллами и большими участками отслоения эпидермиса. Зуд при этом заболевании не выраженный, но высыпания очень болезненные.
Исход эксфолиативного дерматита зависит от тяжести болезни и своевременности лечения. Нередко приводит к смерти. Но в случае неосложненного течения заканчивается шелушением и регенерацией кожных покровов без следов и шрамов.
Себорейный дерматит
Себорейный дерматит не связан с аллергическими процессами, поэтому выделен в самостоятельное заболевание. Основной его причиной является повышенная секреция сальных желез, вызванная эндокринными, аутоиммунными, нейрогуморальными и другими эндогенными реакциями организма.
Проявляется не типичными для дерматита высыпаниями, а появлением серо-желтых бляшек и чешуек на эритематозной коже.
Лечению поддается с трудом. Чаще всего принимает хроническое течение.
Лечение дерматита
Подходы к лечению дерматита зависят от его вида и особенностей течения. Но основные принципы терапии сводятся к:
- устранению раздражающего фактора;
- назначению антигистаминных препаратов;
- приему сорбентов;
- соблюдению диеты;
- применению глюкокортикостероидов;
- местному лечению;
- госпитализации в стационар при необходимости.
Лечение дерматита обычно проводят в амбулаторных условиях. Но в случае развития токсидермии, эксфолиативного дерматита или осложнениях других форм заболевания требуется обязательная госпитализация больных в стационар.
Устранение раздражающего фактора
В большинстве случаев одной этой меры достаточно для купирования дерматита. Но при аллергическом характере заболевания не всегда удается выявить конкретный провоцирующий фактор. В таких ситуациях на помощь приходит патогенетическое и симптоматическое лечение. В первом случае осуществляется воздействие на звенья патогенеза с целью не допустить дальнейшее развитие болезни. Во втором – устраняются конкретные симптомы.
Антигистаминные препараты
Эти лекарства влияют на медиаторы аллергических реакций, не допуская развития симптомов аллергии. При дерматите назначают:
- Супрастин;
- Фенкарол;
- Цетрин;
- Кларитин;
- Димедрол и др.
Людям со склонностью к аллергии рекомендуется постоянно иметь в аптечке лекарство из этой группы для купирования обострений аллергического дерматита при появлении первых симптомов.
Глюкокортикостероиды
Эти препараты обладают комплексным эффектом – быстро снимают воспаление, зуд и кожные проявления. Их часто назначают при дерматозах различного характера, но нужно иметь в виду, что глюкокортикостероиды обладают большим количеством противопоказаний, побочных эффектов и вызывают синдром отмены. Поэтому при их приеме нужно четко следовать рекомендациям своего врача.
Для лечения дерматита применяют:
- Метипред;
- Медрол;
- Полькортолон;
- Кенакорт;
- Целестон и другие.
В большинстве случаев достаточно местного применения кортикостероидов. Но при тяжелых заболеваниях (токсидермия, эксфолиативный дерматит и др.) требуется системная гормональная терапия.
Местное лечение
Местное лечение применяется для подсушивания влажного процесса, смягчения кожи на этапе корочек и стимуляции регенерации на завершающей стадии болезни.
При мокнутии применяются средства с дегтем, цинком, салициловой кислотой и другими вяжущими и подсушивающими веществами.
Для смягчения, увлажнения кожи и ее быстрейшего ранозаживления используют:
- Радевит;
- Ф99;
- Цикапласт;
- Лостерин;
- Бепантен и др.
В случае присоединения бактериальной или грибковой инфекции местную терапию дополняют антибиотиками и противогрибковыми наружными средствами.
Диета и сорбенты
Пациентам с дерматитом в анамнезе необходимо соблюдать гипоаллергенную диету. В случае острого эпизода заболевания такая диета становится основой терапии.
Дополнительно рекомендуется принимать сорбенты (Энтеросгель, Полисорб и др.) для более быстрого вывода токсинов и аллергенов из организма.
Профилактика дерматита
Профилактика дерматита направлена на продление ремиссий и сведение количества обострений к минимуму.
При контактном дерматите основной рекомендацией будет предупреждение контактов с раздражающими веществами, а если такой все же произошел, необходимо как можно скорее промыть пораженное место водой или антидотом (в зависимости от триггера).
При аллергическом дерматите нужно исключить аллергенные факторы – придерживаться диеты, пользоваться гипоаллергенной косметикой, носить одежду и обувь из натуральных материалов и т. п.
При всех видах заболевания рекомендуется вести здоровый образ жизни, заниматься спортом, гулять на свежем воздухе. Это приведет к стимуляции защитных свойств организма. Также необходимо санировать возможные очаги хронических инфекций, при возможности ежегодно проходить санаторно-курортное лечение и заниматься закаливанием.
Дерматиты – обширная группа заболеваний со схожими проявлениями и причинами возникновения. Точно отличить одну форму от другой и назначить правильное лечение может только врач. При появлении любых высыпаний на коже рекомендуется сразу записаться на прием к доктору и не заниматься самолечением. Это поможет избежать осложнений и перехода дерматита в хроническую форму.
Видео про дерматит
Источник
