Вірус герпесу 6 типу слина кількісне визначення
Вирус герпеса человека (ВГЧ) имеет 8 наиболее изученных штаммов вирусов, один из них — это герпес 6 типа. Особенностью герпеса 6-го типа является поражение лимфоцитов. Он очень стойкий перед препаратами противовирусного действия и имеет 2 вида. У детей вирус обычно вызывает детскую розеолу, а у взрослых синдром хронической усталости и другие заболевания, о которых мы поговорим ниже. В этой статье мы расскажем про герпес 6 типа у взрослых, его симптомы и методы лечения, а также про возможные болезни и осложнения, к которым приводит этот штамм герпесвируса.
Общая информация о вирусе
Некоторые люди называют этот штамм герпеса — «вирус простого герпеса 6 типа», но это неверно. Вирус простого герпеса имеет два вида — это первый и второй. А вирус герпеса 6 типа немного по-другому ведёт себя в организме. Иммунная система, которая подавляет действие вирусных клеток герпеса шестого типа на протяжении всей жизни носителя, более серьёзно относится к этому штамму, чем к вирусу поротого герпеса. Поэтому при небольших сбоях в иммунной системе организма человек чаще сталкивается с проблемами рецидивов ВПГ, чем с шестым типом герпесвируса.
Вирус герпеса 6 типа умеет маскироваться под другие заболевания, таким образом, клиническая картина признаков этого штамма очень смазанная. При диагностике его часто определяют по наличию в крови антител к герпесу 7 типа из-за того, что они очень связанны и часто работают вместе.
Вирус герпеса человека 6 типа имеет 2 вида:
- ВГЧ-6А — в теории влияет на развитие рассеянного склероза.
- ВГЧ-6В — играет роль в провокации розеолы детской и иммуносупрессивных болезней.
Американские учёные открыли этот штамм ещё в 1986 году, через два года они нашли связь вируса с детской розеолой. Затем в 2012 году вирус был разделён на два вида. Было выявлено что вирус герпеса 6 типа у взрослых влияет на заболевания нервной системы — это ВГЧ-6А. А у детей ВГЧ-6В вызывает розеолу, она широко распространена и большинство людей ассоциируют ВГЧ 6 типа именно с этой болезнью.
Пути передачи
Вирус герпеса является одним из самых агрессивных вирусов по способу поиска носителя и одним из самых живучих. Передача вируса происходит тремя способами:
- через слюну — это самое частое проникновение вируса в новый организм, обычно герпес 6 типа передаётся от матери к ребёнку;
- через кровь — вирус может передаться как через порезы, так и при переливании крови от инфицированного человека к здоровому;
- при родах — речь идёт именно о родах, а не о передаче через плаценту, инфицирование происходит, когда ребёнок проходит через родовые пути.
Инфицирование герпесвирусом 6 типа происходит в 90% случаях в детском возрасте от полугода до двух лет. До полугодовалого возраста у малыша, если он не был заражён через родовые пути, присутствуют иммуноглобулины класса G, переданные от материнского иммунитета. После формирования собственной иммунной системы ребёнок подвержен инфицированию. Чем старше он становится, тем меньше риск заражения.
Симптомы и признаки заболеваний, вызванных вирусом
Рассмотрим герпес 6 типа у взрослы и симптомы заболеваний, которые он вызывает в старшей возрастной категории. Подробно о протекании вируса у ребёнка, мы написали в статье — герпес 6 типа у детей.
Инфекционный мононуклеоз, вызванный не вирусом Эпштейна-Барр, а герпесом 6 типа, симптомы проявляет такие же, как при симптоматических обострениях мононуклеоза:
- покраснение горла;
- головные боли;
- повышение температуры;
- боль в суставах и горле;
- увеличение лимфатических узлов.
Когда герпесвирус 6 типа проявляется в виде синдрома хронической усталости, симптомы могут быть следующими:
- депрессивное состояние;
- постоянная усталость;
- утром ощущается слабость и не высыпание;
- проявление беспричинной агрессии;
- невозможность себя контролировать;
- перепады температуры;
- воспаление лимфоузлов;
- постоянное недомогание.
Мононуклеоз и СХУ являются самыми тесно связанными болезнями с вирусом герпеса 6 типа у взрослых. Остальные заболевания будут приведены в осложнениях, они имеют свою симптоматику.
Диагностика
Анализ на герпес 6 типа чаще всего проводится двумя методами:
- ПЦР (полимеразная цепная реакция) — выявляет ДНК вируса;
- ИФА (иммуноферментный анализ) — очень точный метод, выявит и ДНК и укажет на первичное инфицирование или рецидивирующую форму.
Диагностика на вирус герпеса шестого типа не всегда необходима, даже когда присутствуют симптомы. Обычно подтверждение лабораторными методами необходимо в спорных ситуациях, когда присутствует неопределённость в выборе противовирусных средств лечащим врачом или в случае невозможности диагностировать причины увеличенных лимфатических узлов. А также в моменты, когда больной находится в тяжёлом состоянии.
Если вы уже сдали анализы на вирус герпеса 6 типа и хотите узнать расшифровку, существует четыре результата:
- Иммуноглобулины класса M и G отрицательны (IgM -, IgG -) — это говорит о том, что иммунного ответа и антител к вирусу нет, пациент находится в зоне риска первичного заражения.
- Иммуноглобулины класса M отрицательны, а G положительны (IgM -, IgG +) — это указывает на наличие иммунитета к вирусу. Риск рецидива зависит от состояния иммунитета.
- Иммуноглобулины класса M положительны, а G отрицательны (IgM+, IgG -) — означает что у пациента первичное заражение. Необходимо срочно начать лечение.
- Иммуноглобулины класса M и G положительны (IgM+, IgG +) — Рецидив заболевания, но есть иммунный ответ, необходимо начать лечение.
У детей, если присутствуют симптомы детской розеолы стоит также пройти лабораторную диагностику, несмотря на то, что, возможно, пока будут готовы результаты ребёнок может уже выздороветь, необходимо подтвердить диагноз. Детскую розеолу можно спутать со многими болезнями и если это не детская розеола, анализы очень помогут.
Лечение
Если осложнений ещё нет и необходимо подавление вируса в организме, для лечения герпеса 6 типа используется комплексный подход, направленный на борьбу с симптомами и вирусом, а также на стимуляцию иммунитета. Существует пять групп препаратов для лечения вируса герпеса 6 типа:
- Противовирусные — из средств, которые бороться с вирусами стоит выделить Фоскарнет и Ганцикловир. Ацикловир и его аналоги не показали должной эффективности при лечении герпесвируса 6 типа.
- Иммуномодуляторы — для поддержания и поднятия защитных механизмов организма следует обратить внимание на такие препараты, как Виферон, Неовир и Кипферон.
- Витаминотерапия — для дополнительной стимуляции иммунитета часто выписывают витаминные комплексы с содержанием витаминов группы А, Е и С.
- Жаропонижающие — это для симптоматического лечения, при обострении герпеса 6 типа, как мы выяснили выше, свойственна высокая температура и её необходимо нормализовать.
- Иммуноглобулины — из этой группы препаратов, против герпесвируса 6 типа часто назначаются Ликопид, Амиксин и Герпимун 6.
Не забывайте, что назначение сочетания медикаментов необходимо доверить только своему лечащему врачу. При беременности стоит подойти к этому ещё серьёзнее, так как большинство препаратов, описанных выше, не рекомендуется принимать женщинам во время вынашивания ребёнка.
Осложнения
Все заболевания, спровоцированные ВГЧ-6 являются осложнениями. Даже СХУ и детская розеола. Но рассмотрим наиболее серьёзные заболевания, которые могут развиться из-за активации или первичного инфицирования ВГЧ-6:
- рассеянный склероз;
- энцефалит;
- миокардит;
- детская розеола с тяжёлым течением;
- аутоиммунные заболевания;
- болезни, связанные с нарушением ЦНС;
- ретробульбарный неврит;
- печёночная недостаточность;
- розовый лишай.
Эти заболевания могут возникнуть по другим причинам, и точно сказать, что это из-за ГВЧ-6 типа нельзя. Но научная медицина нашла закономерности в наличии рецидива герпеса этого штамма с протеканием вышеперечисленных заболеваний. Проблема в том, что, возможно, эти болезни вызывают рецидив ГВЧ-6, а не наоборот.
Подводя итоги, стоит обратить внимание, что герпесвирус шестого типа не всегда нуждается в лечении. Он очень редко проявляется и вызывает видимые проблемы. Свою частую активность показал только один из двух разновидностей вируса герпеса человека этого штамма, и обычно это проявляется в виде детской розеолы.
Источник
Вірус герпесу 6 типу, в науці званий ще HHV-6 – інфекція, не менш поширена в світі, ніж звичні для багатьох віруси герпесу 1 і 2 типів. Цим типом герпесу заражені люди у всіх країнах світу, а вчені на сьогоднішній момент не знайшли жодної людської популяції, в якій не була присутня хоча б одна заражена людини.Причина такої поширеності вірусу герпесу 6 типу криється в його природі.
Особливості вірусу герпесу 6 типу
Вірус герпесу 6 типу є одним з дев’яти герпесвірусів, для яких людина є або єдиним, або ж основним носієм. Попросту кажучи, для цих дев’яти видів вірусів зараження тварин є ненормальним явищем.
Далі, як і більшість інших герпесвірусів, герпес 6 типу в більшості своїх господарів мешкає непомітно: один раз проявивши себе, він змушує імунну систему виробити такий захист, яка в подальшому буде придушувати розвиток вірусу протягом усього життя людини. Причому на вірус герпесу 6 типу імунітет людини реагує сильніше, ніж на вірус 1 типу – всім відому “застуду на губах”. Через це навіть після перенесених захворювань, стресів і сезонного зниження імунітету рецидив герпесу 6 типу майже завжди протікає безсимптомно.
У підсумку більшість людей, які є переносниками вірусу герпесу 6 типу, навіть не підозрюють про його присутність в організмі. Як і інші людські герпесвіруси він незнищенний: на сьогодні медицина не має ліків, здатних повністю знищити цей вірус в організмі.
І, мабуть, головне – найбільш часто і виражено вірус герпесу 6 типу проявляє себе у дітей. Сьогодні вчені вважають, що найбільш часто цей вірус передається через слину, і тому маленькі діти чіпляють цю хворобу практично з перших же днів контакту з матір’ю або іншими людьми, які є переносниками вірусу.
Однак у перші кілька місяців життя зараження дитини вірусом герпесу 6 типу не призводить ні до яких наслідків: переданий від матері вроджений імунітет впевнено пригнічує вірусні частки. Тільки в тому випадку, якщо цього вірусу у матері немає, а дитина заражається від іншої людини, типові симптоми герпесу 6 типу можуть виникнути у немовляти вже в перші місяці його життя. Зазвичай же герпесом діти хворіють у віці від 4 до 13 місяців.
Вірус герпесу 6 типу може маскувати свої прояви під симптоми інших хвороб. Нерідко в медичній практиці має місце помилка, при якій присутність вірусу в організмі визначають наявністю в крові імуноглобулінів, загальних або дуже схожих з такими для вірусу герпесу 7 типу. Через таку перехресну реакцію і з деяких інших причин часто ставляться неправильні діагнози, а реальна статистика захворювання герпесом 6 типу дуже неточна.
Способи передачі вірусу герпесу 6 типу
У переважній більшості випадків вірус герпесу 6 типу передається через слину, в якій він виявляється у 90% дорослих людей. Значно рідше в якості резервуара для вірусу виступають піднебінні мигдалини. У кожному разі, практично виключається можливість передачі вірусу герпесу 6 типу від матері дитині при годуванні груддю.
У деяких випадках лікарі реєструють передачу вірусу від матері дитині безпосередньо під час пологів. В результаті проведених досліджень з’ясувалося, що у 2% породіль вірус герпесу присутній в вагінальному секреті, а ще у 1% – в крові в пуповині. Не дивно, що при пологах герпес легко може потрапити в організм дитини через мікротравми і подряпини.
Найбільш часто герпесом 6 типу хворіють діти у віці 7-12 місяців, та й у цілому 90% первинних інфекцій припадає на дітей віком до 2 років. У немовлят до 4 місяців ще досить високо значення титру антитіл IgG, отриманих від матері, що обумовлюють імунітет проти герпесу. При зниженні рівня IgG в більш пізньому віці ризик захворювання герпесом 6 типу різко підвищується.
Історія відкриття вірусу герпесу 6 типу
Вірус герпесу 6 типу був відкритий і в достатній мірі вивчений в 1986 році американськими биохимиками Дарамом Аблаші і Робертом Гало. Вони займалися дослідженням культивованих клітин крові хворих на СНІД і різними лімфопроліферативними захворюваннями. У клітинах однієї з культур ними і були виявлені внутріплазматічні тільця, які спочатку отримали ім’я B-лімфотрофіческого вірусу.
Незабаром після більш ретельного дослідження доктором Алабаші з’ясувалося, що сам вірус належить до герпесвірусів. Він отримав назву HHV-6, і вже в 1988 році було встановлено зв’язок між ним і раптовою екзантемою (інша назва – розеола). Сам вірус є етіологічним агентом цієї хвороби, у той час як раніше вчені вважали, що розеола викликається невідомим до того ентеровірусом. Після ретельних досліджень HHV-6 був розділений на два підтипи, які в 2012 було вирішено класифікувати як окремі види. З них HHV-6A викликає різні порушення в роботі нервової системі дорослих, а HHV-6B призводить до виникнення дитячої розеоли.
Найбільш очевидні симптоми хвороби при зараженні дітей вірусом HHV-6B. Саме вони найчастіше маються на увазі при описі герпесу 6 типу.
Симптоми захворювання, що викликається вірусом герпесу 6 типу
Головним симптомом захворювання, викликаного вірусом герпесу типу 6 є великі дрібні висипання на шкірі у дитини, які часто іменують дитячою розеолою, шостою хворобою або псевдокраснухой. По всьому тілу дитини поширюються невеликі висипання, трохи підняті над шкірою і зазвичай не викликають свербіння.
Завжди за кілька днів до появи висипань у дитини спостерігається підвищення температури, характерне для лихоманки. Однак навіть при такій температурі тіла дитина зберігає активність. Висока температура тримається протягом 4-5 днів, після чого різко падає і дитину обсипає.
Трапляється, що хвороба протікає без висипань, і таке загострення герпесу легко сплутати з ентеровірусною інфекцією або хворобою кір. За даними досліджень, в 20% випадків постановки діагнозу “лихоманка” реальною причиною є герпес. Список таких претендентів, під яких може маскуватися вірус герпесу 6 типу, великий: кір, краснуха, менінгіти, отити, сепсис, лікарський висип, бактеріальна пневмонія, інфекційна еритема.
Якщо ж висипання у дитини з’явилися, то тримаються вони на шкірі недовго: в деяких випадках вони проходять вже через кілька годин, іноді ж можуть зберігатися протягом декількох днів. Паралельно з ними у дитини пропадає апетит, вона стає малорухливою і дратівливою, іноді у неї відбувається збільшення лімфатичних вузлів.
Більш серйозними проявами первинного зараження герпесом 6 типу є:
- менінгоенцефаліти
- міокардит
- фульмінантний гепатит
- тромбоцитопенічна пурпупа
- мононуклеозоподібний синдром
- різні пневмонії.
Дуже важливо пам’ятати, що сам герпес найчастіше проявляється в якості супутника інших захворювань, і багато його проявів цілком можна прийняти за симптоми таких етіологічних попередників.
Іноді на тлі герпесу можуть розвиватися еозинофілія і синдром гіперчутливості до різних медикаментів.
Після перенесення в дитинстві захворювання, викликаного вірусом герпесу типу 6, організм виробляє довічний імунітет, і у дорослих HHV-6 сам по собі ніяк не виявляється. Незважаючи на те, що він досить часто переживає рецидив, коли за допомогою аналізу крові можна визначити його наявність в організмі, у людей з нормальним імунітетом такі рецидиви відбуваються безсимптомно.
У тих рідкісних випадках, коли вірус герпесу 6 типу потрапляє в дорослий організм вперше, він викликає приблизно ті ж симптоми, що і у дітей: лихоманку і висипання на шкірі. Примітно, що в багатьох випадках такі симптоми плутають з побічними ефектами від прийому різних антибіотиків.
Прогноз при захворюванні, що викликається вірусом герпесу 6 типу, завжди позитивний: зареєстрованих випадків смерті від нього пацієнтів не траплялося. Однак сама присутність вірусу в організмі і непомітна його активність часто призводить до розвитку інших, більш небезпечних і іноді – смертельних захворювань …
Можливі ускладнення та супутні герпесу 6 типу хвороби
У дітей на етапі підвищення температури можуть виникати гарячкові конвульсії, а в дуже рідкісних випадках розвиваються пневмонія, менінгіт або енцефаліт. Наслідком конвульсій в дуже ранньому віці може стати розвиток епілепсії.
У дорослих ж ускладнення від рецидиву герпесу 6 типу виникають зазвичай при зниженні імунітету після перенесених захворювань або при сезонній нестачі вітамінів в раціоні, або ж при навмисному придушенні імунітету, якого вимагають деякі методи лікування раку і хвороб крові. І ці ускладнення найчастіше бувають надзвичайно небезпечними.
Доведено участь герпесу 6 типу в розвитку таких захворювань:
- розсіяний склероз – аутоімунне захворювання нервової системи, що характеризується порушеннями в нервовій системі і появою різноманітних симптомів неврозу. Ніякого відношення до старечої втрати пам’яті ця хвороба не має, хоча розлад розумових функцій може бути одним з її наслідків.
- Рожевий лишай – не найстрашніше захворювання, яке приносить, тим не менш, неприємні відчуття і свербіж при появі плям на шкірі. Рожевий лишай не лікується, але проходить сам по собі, а прояви його симптомів можна зменшити за допомогою спеціальних медикаментів.
- Синдром хронічної втоми – одне з найбільш поширених захворювань, супутніх герпесу типу 6. Воно характеризується розладами в центральній і периферичній нервових системах, порушеннями метаболізму і почуттям постійної втоми. Починається синдром хронічної втоми як звичайна застуда або інфекційна хвороба, призводить до підвищення температури на кілька днів, а потім – до удаваного одужання. Проте слабкість і брак енергії у хворого зберігаються і після зникнення інших симптомів, що може призводити до психічних розладів і соціальних проблем. Незважаючи на те, що провідна роль вірусу герпесу 6 типу у виклику синдрому хронічної втоми не доведена, майже у всіх випадках розвитку цієї хвороби в організмі хворого виявляються рецидивні вірусні частки герпесу 6 типу.
- Аутоімунний тиреоїдит – хронічне запалення щитовидної залози, при недостатньому інтенсивному лікуванні часто переростає в гіпотиреоз.
- Ретробульбарний неврит. Медицині відомі три випадки розвитку цієї хвороби через рецидив вірусу герпесу 6 типу, і всі три розвивалися у немовлят. Ця хвороба вкрай небезпечна тим, що в короткі терміни призводить до втрати зору.
- Печінкова недостатність, іноді реєструється як наслідок прояви HHV-6 у маленьких дітей.
- Рак. Всі герпесвіруси певною мірою схильні призводити до розвитку онкології, і герпес 6 типу – не виняток. Найчастіше він призводить до розвитку саркоми Капоші, лімфоми, лейкемії, раку шийки матки і пухлин головного мозку. З усіх наслідків вірусу герпесу 6 типу ці – найбільш небезпечні і при цьому досить часто проявляються.
Сьогодні медики і дослідники не можуть однозначно стверджувати, чи викликає ці захворювання реактивований вірус герпесу типу 6, або вони з’являються паралельно через ослаблення імунної системи. Однак випадки, коли якась із цих хвороб з’являється після рецидиву герпесу більш часті, ніж випадки, коли вірус продовжував перебувати в організмі в латентній формі при розвитку хвороби. Отже, швидше за все саме герпесвірус у багатьох випадках є причиною розвитку цих хвороб.
Способи діагностування захворювань, що викликаються вірусом герпесу 6 типу
Теоретично діагностика дитячої розеоли не повинна викликати будь-яких складнощів через велику кількість вельми характерних симптомів. Тим не менш, у великій кількості випадків інфекцію, викликану вірусом HHV-6В, плутають з краснухою, а іноді і з іншими дитячими захворюваннями. Тому найчастіше потрібне підтвердження діагнозу, що проводиться з використанням серологічних методів, полімеразної ланцюгової реакції, імуногістохімічних та вірусологічного методів.
У новонароджених дітей за імунітет проти герпесу 6 типу відповідають одержувані від матері імуноглобуліни класу G. Виявити їх наявність в крові можна вже на 7-10 день після народження, а максимуму він досягає на 2-3 тижні. Для точного підтвердження наявності вірусу герпесу 6 типу в організмі потрібен дворазовий аналіз крові. У випадках, якщо титр IgG виростає в 4 рази або результат переходить з негативного в позитивний, можна говорити про зараження вірусом.
Пізніше за імунну відповідь вірусу герпесу відповідатимуть імуноглобуліни класу M. Вони починають вироблятися в організмі на 3-4 день після початку хвороби, і вже в цей час їх титр можна визначати для діагностики герпесу. Але тут є кілька складнощів: при рецидиві хвороби відповідні імуноглобуліни класу М не з’являються, а у деяких дітей кількість їх при первинній інфекції настільки мало, що визначити титр звичайними методами виявляється неможливо.
Для діагностики вірусу герпесу 6 типу добре себе зарекомендував культуральний метод з використанням периферичних мононуклеарів крові або слини. Головною перевагою цього способу є можливість виявити захворювання в фертильній фазі до появи червоної висипки або в будь-який момент життя носія вірусу, навіть у латентній фазі. Однак і цей метод іноді виявляється недоступним, а у людей з імунодефіцитом може дати некоректні результати.
За допомогою полімеразної ланцюгової реакції фахівці можуть оцінювати кількості вірусів в різних рідинах організму (найчастіше – в крові), і з великою часткою ймовірності давати прогноз про можливість рецидиву його в майбутньому.
Цікаво, що сьогодні у дорослих людей можна визначити вид А або В герпесу HHV-6. Реалізується це за допомогою методу моноклональних і поліклональних антитіл.
Способи лікування герпесу 6 типу
Всі способи лікування від вірусу герпесу 6 типу є лише засобами боротьби з його проявами. Медицина досі не має засобів повного позбавлення організму від цього вірусу. А боротьба з первинною інфекцією і зовсім може вважатися безглуздою – розумніше дати організму можливість виробити імунітет на все життя.
При появі симптомів вірусу зазвичай використовують типовий набір препаратів для боротьби з герпесвірусами.
У разі якщо герпесом захворів маленька дитина, її в першу чергу потрібно показати лікарю. Правда, не завжди лікарі можуть відрізнити розеолу від краснухи, але, як би там не було, лікар призначить набір препаратів відповідно до індивідуальних особливостей малюка.
В якості ліків для зняття симптомів використовуються жарознижуючі препарати на основі парацетамолу та ібупрофену. Найчастіше дітям прописуються Панадол і Нурофен. При підвищенні температури дитини слід часто і рясно поїти водою, компотами і трав’яними чаями.
Великим плюсом розеоли є відсутність свербіння в місцях почервонінь. Дитина не турбується і не чеше ці висипання, і, отже, можна не турбуватися про те, що вона занесе під шкіру яку-небудь додаткову інфекцію.
Протягом усього періоду хвороби дитині слід давати вітамінні препарати, що містять вітаміни А, Е і С. Про те, який конкретно препарат давати в кожному окремому випадку, слід порадитися з лікарем.
У дорослих людей такі ж симптоми, як і у дітей, можуть проявлятися при пересадці органів, коли імунна система пригнічується, щоб не відбулося відторгнення нових тканин. При цьому і лікувати герпес у цей момент практично неможливо через необхідність підтримки низького імунного статусу хворого.
Хоч і досить неприємним, але очевидним фактом є слабка увага фахівців-медиків до вивчення особливостей протікання герпесу 6 типу у пацієнтів в Україні. В цілому в нашій країні нормою є діагностування краснухи або алергічної висипки при наявності явної розеоли у дітей. При цьому мало того, що пацієнтам прописуються небажані та досить небезпечні антибіотики, але ще й досить часто виникають ускладнення після розеоли начебто менінгіту або гепатиту. У багатьох випадках такий стан справ пов’язаний з тим, що опис і запобіжне лікування розеоли не описані в професійних посібниках з інфекційних хвороб.
Медиками відзначено, що прийом препаратів на основі інтерферону сприяє зменшенню ризику рецидиву вірусу герпесу 6 типу. Однак тільки заради запобігання реактивації вірусу пити ліки з інтерфероном не варто. Значно розумніше проводити комплексну профілактику загострення герпесу.
Профілактика інфекції, викликаної вірусом герпесу 6 типу
Головною запорукою зниження частоти рецидивів герпесу 6 типу та зменшення ризику розвитку побічних захворювань є підтримка здорової імунної системи. Для цього необхідно виконувати досить відомий комплекс заходів:
- підтримувати високий рівень фізичної активності і регулярно займатися фізкультурою
- забезпечувати присутність в раціоні свіжих фруктів, ягід і овочів, збільшуючи цю кількість в сезон розвитку простудних захворювань
- не наражати себе ризику зараження різними інфекційними хворобами
- добре відпочивати і дотримуватися оптимального для організму графіку роботи і сну
- часто бувати на свіжому повітрі, загартовуватися.
Не менш корисні для організму вітамінні препарати, особливо – в сезон нестачі вітамінів в раціоні харчування. Для маленьких дітей особливо важливо отримувати достатню кількість материнського молока. І хоча специфічні антитіла проти герпесвірусів в молоко не потрапляють, всі інші імунокомпетентні речовини в ньому містяться, що допоможе малюкові у разі захворювання легко і без наслідків його перенести.
Источник
