Герпес вікіпедія на українській
“Застуда” на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес — содовими ваннами. Розповідаємо, що спричиняє герпес, як його лікувати і чи можна позбутися геперсу назавжди.
Чому виникає герпес
Існує герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. У цій публікації говоримо про ГВЛ-1 та ГВЛ-2. Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го — оро-лабіальні (ротової порожнини, губ, чи інших частин голови). Утім обидва віруси можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу “застуда на губах” може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.
Як передається герпесвірус:
- Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу.
- Герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно.
Більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей.
Під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий “герпетичний сикоз”.
Люди, що займаються контактними видами спорту, можуть завдяки ударам отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, і щелепу чи вухо.
Навіть у стоматологів, що працюють без рукавиць, може з’явитися інфекцію нігтів і кутикули після контакту із людиною, в якої гінгівостоматит (один із проявів герпесу).
https://bit.ly/31EMMNd, https://bit.ly/2MWl0I9
Як проявляється герпес
Первинна інфекція ГВЛ-1 проявляється не як “застуда на губах”, а як гінгівостоматит чи фарингіт. Цей вірус персистує в нервах, найчастіше — трійчастому та блукаючому — закінчення якого підходять до шкіри та слизових, та до низки внутрішніх органів.
Далі прояви можуть зачіпати ясна, губи чи інші ділянки голови, проявлятися і в носі, і як вірусний кератит очей, або викликати багатоформні еритеми, або ураження стравоходу чи інших органів.
Генітально-анальний герпес може проявлятися у вигляді виразок, почервоніння, висипів та свербіжу, але може мати і безсимптомний перебіг. У цьому і полягає підступність генітального герпесу — людина поширює вірус, не знаючи про його існування.
Герпесвіруси 1 і 2 типу діагностують методом ПЛР чи серологічними методами, тобто виявляють або ДНК вірусу, або антитіла до нього. У разі виявлення ГВЛ потрібно зробити ще аналіз на ВІЛ. Рутинний скринінг ГВЛ не потрібен. https://bit.ly/2ZXfhW4
Чи можливо видужати після зараження герпесом
Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету.
Під час активації латентного вірусу нові віріони транспортуються по нейронах до слизових оболонок, та викликають виразки та висипання на шкірі. https://bit.ly/2ZXfhW4, https://bit.ly/2YLT5BC
Утім прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами.
Наявність герпетичної інфекції — не привід уникати сексуального життя чи народження дітей.
Як лікують герпесвірусну інфекцію
Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме — таблетки на основі змінених нуклеотидів.
У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність.
Герпес на обличчі часто починається із продрому — періоду, коли хворобу можна відчути як поколювання, свербіж, біль, але ще не можна побачити. Якщо розпочати терапію в період продрому, то це може зупинити прояв. https://bit.ly/2TqzAZu
Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Наразі показана безпечність та ефективність прийому ацикловіру упродовж 6 років, та валацикловіру та фамцикловіру упродовж року. Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік).
Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.
Як запобігти зараженню герпесом
Щоби уникнути герпесу:
- не цілуйтеся, якщо в партнера/партнерки губи чи ротова порожнина почали свербіти, поколювати чи з’явилися висипання
- не пийте разом із однієї чашки чи пляшки із людиною, яка на губах має герпес
- не користуйтеся спільною гігієнічною помадою
- зробіть з партнером/партнеркою аналізи на ВІЛ, герпес 1 та 2 типів, онкогенні штами папіломавірусу людини і сифіліс. У разі відсутності інфекцій, достатньо гормональних контрацептивів.
- якщо в одного із партнерів генітальний герпес, то під час загострень і проявів, від сексу треба утриматися, навіть захищеного. В інший час потрібно користуватися презервативами. https://bit.ly/2TqzAZu
Як народжувати, якщо в матері герпес
У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом 1-го триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.
Здоровим жінкам, чиї партнери мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом 3-го триместру.
Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу.
Перед пологами, жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.
Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані
Користуватися сонцезахисними кремами.
Перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами.
Жодні “імуностимулятори” не запобігають повторному вираженню герпетичної інфекції. https://bit.ly/2Mf49Rn
Немає доказів ефективності мазей із антигерпетичними компонентами. https://bit.ly/2Z13Yeq
Якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) — інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу.
Люди, чия імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, чи ВІЛ-інфікованим людям слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно.
Перед введенням філерів в обличчя чи проведенням дермабразії треба провести короткий курс терапії протигерпесними препаратами, якщо є розуміння, що існує ризик прояву герпесу. https://bit.ly/2MfWMsF
Наявність генітального герпесу необхідно обговорити з лікарем та потенційним партнером/партнеркою. Лікар не може соромити чи залякувати своїх пацієнтів через їхні діагнози. Лікар має скласти план терапії та запобігання повторним проявам і розповісти, як убезпечити партнера/партнерку від зараження.
Источник
© Shutterstock
Герпес — вірусне захворювання, що проявляється висипанням у вигляді груп бульбашок на шкірі і слизових оболонках.
Зараження цією інфекцією відбувається при контакті з людиною, яка має відкриті поверхні шкіри, уражені герпесом. Вірус герпесу дуже швидко поселяється в шкірних клітинах і там інтенсивно розмножується. Якщо імунна система виснажена, то можливе загострення захворювання.
Процесу загострення можуть сприяти такі фактори:
- стрес;
- переохолодження;
- гострі респіраторні захворювання;
- будь-які інфекційні захворювання, які пригнічують імунітет;
- надмірне вживання алкоголю;
- різні отруєння організму.
Найбільш часто вірус вражає:
- шкіру, очі (кон’юнктивіт, кератит),
- зовнішні статеві органи.
У важких випадках хвороби можливе ураження центральної нервової системи з розвитком менінгіту та енцефаліту.
У людини трапляється 8 типів вірусів герпесу:
Простий герпес 1 типу — найчастіше є причиною бульбашок на губах.
Простий герпес 2 типу — в більшості випадків викликає генітальні проблеми.
Вірус вітряної віспи: дитячої хвороби вітрянки та оперізувального лишаю (herpes zoster) вірус III типу.
Вірус Епштейна — Барр — вірус типу 4 — викликає захворювання інфекційний мононуклеоз.
Цитомегаловірус — 5 тип.
Значення 6, 7 і 8 типів до кінця не ясно. Вважають, що вони відіграють роль у синдромі хронічної втоми, появі раптової висипки.
Інкубаційний період герпесу, тобто той проміжок часу, які лежить між моментом зараження і моментом появи перших ознак хвороби, триває 3-8 днів. Ознаками зараження є висипання маленьких болісних бульбашок на шкірі обличчя, а також на слизовій губ, носа і на статевих органах. Шкіра на уражених бульбашками ділянках червоніє і набрякає. Здебільшого, стан людини продовжує залишатися задовільним, за рідкісним винятком, коли є слабкість у тілі і підвищена температура. Треба відзначити, що герпес супроводжується рецидивами, причиною яких можуть стати переохолодження, перегрівання, а також будь-який стан, якось пов’язаний зі зниженням імунітету.
На сьогодні не існує ліків, які би повністю знищували вірус герпесу в організмі людини. Однак існує група спеціальних противірусних засобів, що ефективно пригнічують його розмноження.
Рецидиви герпесу, що вражають губи або слизову носа, непогано піддаються місцевому лікуванню кремом або маззю. У більш важких випадках лікар може порекомендувати таблетки.
- ЧИТАЙ: Як підвищити імунітет: ТОП-3 ефективних способу
Необхідно пам’ятати, що ранній початок лікування — запорука успіху. Перед появою пухирців губи стають дуже чутливими, виникає свербіж і поколювання. І якщо захворювання почати лікувати на стадії цих провісників, то висипання можуть і не з’явитися, а одужання настане в найкоротші терміни.
Профілактика «застуди на губах» полягає, насамперед, у зміцненні імунітету. Бажано дотримуватися режиму сну і відпочинку, не забувати про загартовування. У період епідемій ГРВІ та грипу важливо уникати перебування в людних місцях.
Тим, у кого часто бувають загострення герпесу, рекомендується перевірити стан імунітету і пройти обстеження, в тому числі на наявність інших прихованих інфекцій.
Пам’ятайте, що самостійний прийом антибіотиків, противірусних ліків та імуномодуляторів замість допомоги може створити цілий ряд проблем.
Підписуйся на наш telegram
і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Источник
х
Весь контент iLive перевіряється медичними експертами, щоб забезпечити максимально можливу точність і відповідність фактам.
У нас є строгі правила щодо вибору джерел інформації та ми посилаємося тільки на авторитетні сайти, академічні дослідницькі інститути і, по можливості, доведені медичні дослідження. Зверніть увагу, що цифри в дужках ([1], [2] і т. д.) є інтерактивними посиланнями на такі дослідження.
Якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів є неточним, застарілим або іншим чином сумнівним, виберіть його і натисніть Ctrl + Enter.
Медичний експерт статті
Герпес простий (синонім: герпес простий бульбашковий) — хронічне рецидивуюче захворювання, що виявляється бульбашкового висипаннями на шкірі і слизових оболонках. Поряд з шкірними змінами в патологічний процес можуть залучатися різні органи і системи організму.
[1], [2], [3], [4]
Причини герпесу простого
Збудником захворювання є вірус простого герпесу (ВПГ). Це переважно дермато-нейротропний ДНК-вірус, що володіє також тропизмом до деяких інших тканин.
Розрізняють віруси простого герпесу I і II типів. Вірус простого герпесу може бути збудником як генітальних, так і негенітального форм захворювання. Герпетична інфекція передається переважно контактним шляхом (статевий контакт, поцілунок, через предмети побутового вжитку). Можливий також повітряно-крапельний шлях передачі. Вірус проникає в організм через шкіру або слизові оболонки, потрапляє в регіонарні лімфовузли, кров і внутрішні органи. В організмі поширюється гематогенно і по нервових волокнах. Незабаром після інфікування в організмі утворюються антитіла до вірусу простого герпесу.
[5], [6], [7], [8]
Гістопатологія
Відзначаються балонуюча і ретикулярна дистрофія епідермісу, акантоз, акантоліз, внутріепідермальних везикули. Гігантські багатоядерні кератиноцити мають вірусні включення.
Симптоми герпесу простого
Герпетична інфекція характеризується різноманітними клінічними проявами, локалізацією, тяжкістю перебігу. Залежно від перебігу простий герпес поділяють на первинний і рецидивний.
Первинний герпес виникає після першого контакту з вірусом простого герпесу. Захворювання виникає після інкубаційного періоду тривалістю від декількох днів до 2-х тижнів.
Залежно від локалізації шкірно-патологічного процесу ВПГ-інфекції класифікуються наступним чином:
- герпетичне ураження шкіри і слизових оболонок (герпес губ, крил носа, обличчя, рук, стоматит, гінгівіт, фарингіт, слизових оболонок і шкіри статевого члена, вульви, піхви, цервікального каналу та ін.);
- герпетичне ураження очей (кон’юнктивіт, кератит, іридоцикліт та ін.);
- герпетичні ураження нервової системи (менінгіт, енцефаліт, неврит, менінгоенцефаліт та ін.);
- генералізований і вісцеральний герпес (пневмонії, гепатит, езофагіт та ін.).
Гострий герпетичний стоматит — одне з найбільш часто зустрічаються клінічних проявів первинної інфекції. Захворювання виникає часто у дітей раннього віку. Інкубаційний період складає від до 8 днів, потім на набряково-гиперемованими основі з’являються згруповані хворобливі бульбашкові висипання. Спостерігаються загальні клінічні симптоми хвороби: озноб, висока температура тіла, головний біль, загальне нездужання. Бульбашки в порожнині рота частіше локалізуються на слизовій оболонці щік, ясен, внутрішньої поверхні губ, язика, рідше — на м’якому і твердому небі, піднебінних дужках і мигдаликах. Вони швидко лопаються, утворюючи ерозії із залишками відшарованому епітелію. На місцях ураження утворюються ледь помітні точкові ерозії, а при їх злитті — вогнища з фестончатимі контурами на набряковому тлі. Відзначаються різке збільшення і болючість регіонарних лімфатичних вузлів (підщелепних і піднижньощелепних).
У клінічній практиці часто зустрічається рецидивуюча форма первинного герпесу. У порівнянні з первинним герпесом інтенсивність і тривалість клінічних проявів рецидивів менш виражені і титр антитіл практично не змінюється при рецидивуючому герпесі.
Процес найчастіше розташовується на обличчі, кон’юнктиві, рогівці, статевих органах і сідницях.
Зазвичай після продромальних явищ (печіння, поколювання, свербіж або ін.) З’являються згруповані пухирці розміром 1,5-2 мм, виникає на тлі еритеми. Висип частіше розташовується поодинокими вогнищами, що складаються з 3-5 зливаються бульбашок. В результаті травматизації імацерації покришка бульбашок руйнується, утворюючи злегка хворобливі ерозії з фестончатими контурами. Дно їх м’яке, гладке, червоне, поверхня волога. У разі приєднання вторинної інфекції відзначаються гнійні виділення, ущільнення основи ерозії (або виразки) і поява запального обідка, що супроводжується збільшенням і хворобливістю регіонарних лімфатичних вузлів. Згодом вміст бульбашок зсихається в буро-жовті кірки, після відпадання яких з’являються повільно зникають вторинні червонувато-бурі плями. Первинний герпес відрізняється від рецидивуючого різким зростанням рівня антитіл в сироватці крові.
Атипові форми простого герпесу
Виділяють кілька атипових форм простого герпесу: абортивні, отечную, зостеріформную, геморагічну, елефантіазоподобную, виразково-некротичних.
Абортивна форма характеризується розвитком еритеми і набряку без формування бульбашок. До цієї форми інфекції належать випадки появи характерних для герпесу суб’єктивних відчуттів в місцях звичайної для нього локалізації у вигляді болю і печіння, але без появи висипу.
Набрякла форма відрізняється від типової різким набряком підшкірної клітковини і гіперемією шкіри (частіше на мошонці, губах, повіках), везикули можуть взагалі бути відсутнім.
Зостеріформний простий герпес в зв’язку з локалізацією висипань по ходу нервових стовбурів (на обличчі, тулубі, кінцівках) нагадує оперізуючий герпес, по больовий синдром виражений в меншій мірі.
Геморагічна форма характеризується геморагічним вмістом везикул замість серозного, часто з подальшим розвитком виразок.
Виразково-некротична форма розвивається при вираженому імунній дефіциті. На шкірі утворюються виразки, великі виразкові поверхні з некротичним дном і серозно-геморагічним або гнійним виділенням іноді покриваються корками. Зворотний розвиток патологічного процесу з відторгненням корок, епітелізації і рубцюванням виразок відбувається дуже повільно.
[9], [10], [11], [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21]
Серологія
Найбільш сучасним методом діагностики є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для виявлення / детекції антитіл ВПГ.
Лікування герпесу простого
Основними завданнями протигерпетичної терапії є:
- ослаблення вираженості або зменшення тривалості таких симптомів, як свербіж, біль, лихоманка, лімфаденопатія;
- зменшення тривалості і вираженості виділення вірусу в місцях ураження;
- скорочення терміну повного загоєння уражень;
- зменшення частоти і тяжкості рецидивів;
- елімінація інфекції для запобігання рецидивам.
Ефект може бути досягнутий тільки в тому випадку, якщо лікування хіміопрепаратами розпочато протягом перших 24-х годин після первинного інфікування, що дозволить запобігти переходу вірусу в латентний стан.
Основним базисним лікуванням є застосування противірусних препаратів (ацикловір, валтрекс, фамцикловір). Механізм дії ацикловіру заснований на взаємодії синтетичних нуклеозидів з репликационная ферментами герпесвирусов, їх інгібуванні і придушенні окремих ланок репродукції вірусів.
Тимідинкіназа герпесвірусу в тисячу разів швидше, ніж клітинна, зв’язується з ацикловіром, тому препарат накопичується практично тільки в інфікованих клітинах.
Ацикловір (улкаріл, герпевір, Завіракс) призначають всередину по 200 мг 5 разів на добу 7-10 днів або 400 мг 3 рази на добу протягом 7 10 днів. При рецидивуючій формі його рекомендують по 400 мг 5 разів на добу або по 800 мг 2 рази на добу протягом 5 днів або призначають валтрекс по 500 мг 2 рази на день протягом 5 днів. Ацикловір і його аналоги рекомендують також вагітним як терапевтичне та профілактичне засіб при неонатальної інфекції. Лікування рецидивуючого простого герпесу більш раціонально проводити в поєднанні з лейкоцитарним людським інтерфероном (на курс 3-5 ін’єкції) або індукторами ендогенного інтерферону. У міжрецидивний період показані повторні цикли протигерпетичної вакцини, яку вводять під шкіру по 0,2 мл через 2-3 дні на цикл — 5 ін’єкцій. Цикли повторюються не рідше двох разів на рік.
При вираженому придушенні Т-клітинної ланки імунітету необхідно призначити імунотропних препарати (іммуномодулін, тималін, тактовно і ін). Протефлазіт одночасно має противірусну (пригнічує ДНК-полімеразу та тимідинкіназу вірусу) і иммунокорригирующим властивістю. Препарат застосовують по 20 крапель 2 рази в день протягом 25 днів.
Зовнішньо при герпетичної інфекції використовують 0,25-0,5% -ву банафтоповую,% -ву тебрафеновую, 0,25-3% -ву оксалінову, 0,25% -ну ріодоксоловую мазі, які наносять на вогнище ураження 4-6 разів на добу протягом 7-10 днів. Хороший ефект відзначається від місцевого застосування ацикловіру (2,5 і 5% -ная мазь) протягом 7 днів.
Важливо знати!
Герпетичні ураження очей відносяться до найбільш поширених вірусних захворювань людини. Детальніше…
Источник
